Філософія грошей

Це становить особливе здiйснення того, що спiльне для предметiв як господарських предметiв – у дусi схоластики його можна було б позначити i як universalia ante rem, i як in re, i як post rem[12 - Загальнi поняття перед рiччю, в речi, пiсля речi (лат.).], – а тому загальна потреба людського життя не виявляе себе так повно в жодному зовнiшньому символi, як у постiйнiй потребi грошей, що гнiтить бiльшiсть людей. Грошова цiна [Geldpreis] певного товару означае мiру взаемозамiнностi, яка iснуе мiж ним i сукупнiстю решти товарiв.

Якщо грошi сприймають у тому чистому сенсi, який не залежить вiд всiх наслiдкiв iхньоi конкретноi репрезентацii, то змiна грошовоi цiни означае, що змiнюеться вiдношення обмiну мiж одиничним товаром i сукупнiстю решти товарiв. Якщо величина товару А пiдвищуе свою цiну з однiеi марки до двох, тодi як усi iншi товари B C D E зберiгають свою цiну, то це означае зрушення вiдношення мiж А i B C D E, зрушення, яке можна було б висловити i так, що цi останнi впали в цiнi, тодi як А зберегло свою цiну. Лише бiльша простота вислову спонукае вiддавати перевагу першому способу уявлення, саме так, як при змiнi розташування певного тiла щодо картини його середовища ми кажемо, воно рухалося, наприклад, зi сходу на захiд, тимчасом як фактичне явище так само правильно можна описати як рух всього середовища (включно зi спостерiгачем) iз заходу на схiд, при спокоi того тiла. Так само, як становище тiла притаманне йому не як його окрема визначенiсть для себе, а лише як вiдношення до iнших становищ, тож при будь-якiй змiнi того становища i цi останнi, i саме те перше можуть бути позначенi як дiяльний або як пасивний суб’ект – так i будь-яку змiну вартостi А в рамцях господарського космосу, оскiльки сама ii вартiсть полягае лиш у вiдношеннi до останнього, з таким самим правом i тiльки бiльш незручно можна позначити як змiну B C D E. Ця релятивнiсть, як вона стае безпосередньо практичною в натуральному обмiнi, тепер кристалiзуеться у виразистiсть вартостi в грошах. В який спосiб це може вiдбуватися – це складае предмет пiзнiшого дослiдження. Положення: А вартуе однiеi марки, геть вихолостило з А все те, що не господарське, тобто не становить вiдношення обмiну до B C D E; ця марка, розглянута як вартiсть, е вiдокремленою вiд свого носiя функцiею А в його вiдношеннi до решти об’ектiв господарськоi сфери.