Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття

Характеристику скiфських рiчок Геродот починае з Істра, що «тече через усю Європу, беручи своi витоки в землi кельтiв». Вiн вважае Істр найбiльшою з вiдомих рiчок, повноводною влiтку й узимку. Найбiльша рiчка пiсля Істра – Борисфен (Днiпро). Геродот цiлком вiрно виклав, що тече вона з пiвночi, але нiчого не сказав про днiпровськi пороги, отже, йому було невiдомо про iхне iснування.

До лiвого берега Борисфену, згiдно з описом ученого, прилягае лiсова область Гiлея, де жили скiфи-хлiбороби, а за нею мешкали скiфи-кочiвники, яким належала територiя на схiд за 10 днiв шляху до рiчки Герра (Кiнська).

А за цiею рiчкою Геродот розмiстив землi найдужчого племенi скiфiв – царських. На пiвднi iхня територiя сягала Криму, а на сходi – рiчки Танаiс (Дону), що тече з пiвночi «з великого озера» i впадае «в ще бiльше озеро» Меотида (Азовське море). Геродоту був вiдомий й основний приток Дону – Сiргiс (Сiверський Донець).

З усiх краiн Єгипет, звичайно, справив на мандрiвника найбiльше враження. Детальнi описи звичаiв, флори й фауни Єгипту переконують в тому, що Геродот особисто вiдвiдував цю краiну.

Хоча, можливо, частина його опису базуеться на розповiдях египтян, якi пiдтримували з Грецiею торговельнi стосунки. Геродот мрiяв розгадати подвiйну таемницю джерел i повеней Нiлу. Вiн намагався зiбрати достовiрнi вiдомостi, але довiдався дуже мало. Використовуючи данi египетських жерцiв, вiн розповiдае, що на пiвдень вiд низинного узбережжя мiж Єгиптом i Гiбралтаром розкинулася горбкувата пiщана пустеля (це був перший опис Сахари).

Повернувшись ще молодою людиною на батькiвщину, в Галiкарнас, знаменитий мандрiвник брав участь у народному русi проти тирана Лiгдамiса i сприяв його поваленню. У 444 роцi до н. е. Геродот був присутнiй на Панафiнейських святах i прочитав там уривки з опису своiх подорожей, викликавши загальне захоплення. Наприкiнцi свого життя вiн поселився в Італii, у Турiумi, де i помер близько 425 року до н. е., полишивши по собi славу знаменитого мандрiвника i ще бiльш знаменитого iсторика.

Розповiдаючи про Давню Грецiю, неможливо не згадати ще одного видатного мандрiвника. Йдеться про Александра Македонського, вiйськовi походи якого розсунули для грекiв межi ойкумени. Щодо його впливу на географiчнi досягнення давнiх грекiв у науковому свiтi немае единоi думки. Однi вченi, наприклад Дж. Бейкер, вважають, що «вирiшальною подiею в ходi накопичення географiчних знань був… великий похiд Александра Македонського з Грецii в Індiю».