Вибрані твори

У такий спосiб, чiтко усвiдомивши значення висловiв, котрi називають такi науки, як математика, науками, незалежними вiд досвiду, не опертими на досвiд, а такi науки, як фiзика чи психологiя, – науками, якi звертаються до досвiду, спираються на досвiд, i точно розмежувавши тим самим поняття апрiорних наук, або рацiональних, i апостерiорних, або емпiричних, можна зрозумiти, в якому значеннi першi з них називаються дедуктивними науками, а другi – iндуктивними.

Цi назви виражають погляд, згiдно з яким апрiорнi науки послуговуються методом дедукцii, тодi як апостерiорнi – методом iндукцii.

І хтось легко мiг би припустити, що апрiорнi науки послуговуються лише дедукцiею i нiколи iндукцiею, а науки апостерiорнi – лише iндукцiею i нiколи дедукцiею. Але це не так. У кожнiй науцi, як в апрiорнiй, або рацiональнiй, так i в апостерiорнiй, або емпiричнiй, можна зустрiти як дедукцiю, так i iндукцiю. Адже за допомогою iндукцii архiмед вiдкрив згадану теорему про розмiр поверхнi частини параболи, а дедукцiею послуговуються й емпiричнi науки, наприклад у деяких випадках перевiрки гiпотези. Бо тодi треба з гiпотези, яку ми хочемо перевiрити, через дедукцiю дiйти висновку, а цей висновок порiвняти безпосередньо чи опосередковано зi сприйняттевими судженнями. Попри це, дедукцiя та iндукцiя е характерними методами, перша – для апрiорних, а друга – для апостерiорних наук. Лише, знову ж таки, треба мати на увазi не способи, якими науки у своiх дослiдженнях доходять до певних тверджень чи формулюють судження, а способи, якими вони iх остаточно обгрунтовують. Отже, певною мiрою дедукцiя е характерним методом для апрiорних, а iндукцiя – для апостерiорних наук. Це означае, що дедукцiя може слугувати методом остаточного обгрунтування суджень лише в апрiорних науках, тодi як iндукцiя – лише в апостерiорних; причому тут постае мiж обома видами наук та вiдмiннiсть, що дедукцiя в апрiорних науках е водночас винятковим методом обгрунтування суджень, тодi як в апостерiорних науках, крiм iндукцii, можуть використовуватися ще й iншi методи остаточного обгрунтування суджень, однак серед цих методiв нiколи немае дедукцii[34 - Це твердження зовсiм не суперечить згаданому факту, що у певних випадках апостерiорнi науки послуговуються дедукцiею для перевiрки своiх гiпотез.