Вибрані твори

А потiм ми подивимося, як вчинити з питанням, навiщо нам цi чинники, спiльнi для будь-якоi музики загалом, й чому музика взагалi подобаеться, чому ми ii любимо.

Музичний твiр не е чимось простим. Вiн передусiм складаеться зi звукiв (а не зi шумiв). Як споруда, збудована з балок, з каменю, з цегли, так i звуки е матерiалом, з якого створюеться музичний твiр. А якщо ми ближче придивимося або радше прислухаемося до звукiв, то помiтимо, що звук так само не е чимось простим.

Тому що у звуцi ми можемо виокремити рiзнi, а саме чотири речi:

(1) висота (тобто якiсть), (2) сила, або iнтенсивнiсть, (3) тембр [i] (4) тривалiсть звуку.

А в поеднаннi ознак iнтенсивностi й тривалостi звуку виникае щось подiбне ще й до п’ятоi ознаки, яку можна назвати динамiкою звуку. Той самий звук, що тривае певний час, може ще увесь той час лунати з однаковою силою або ставати щораз сильнiшим чи слабшим, а також поперемiнно слабшати й посилюватися, i навпаки. Вiдомо, що музичнi iнструменти дуже рiзняться мiж собою саме з урахуванням того, якими е висота, тембр i динамiка iхнiх звукiв. Скрипка i контрабас однакового тембру – вони [мають] дуже багату динамiку; натомiсть орган и мають бiдну динамiку, проте багатий тембр. Фортепiано, з погляду як тембру, так i динамiки, [е] одним iз найбiднiших iнструментiв, зате володiе iншими перевагами, про якi йтиметься далi.

Усi цi найрiзноманiтнiшi звуки самi по собi не спроможнi створити музичного твору. Із самих цеглин не будуеться дiм. Щось повинно скрiпити цеглу, щоб створити якiсь контури, лiнii, форми.

Якщо ми вiзьмемо ряд звукiв, один за одним, то ще не отримаемо музики – а лише ряд звукiв – подiбний до безладноi купи цеглин. Будуючи дiм, потрiбно класти щось мiж цеглинами, що б водночас не дало iм стикатися одна з одною безпосередньо, але все-таки поеднувало в якусь цiлiснiсть. Цим вапняним розчином звукiв е ритм. Ритм виникае тодi, коли звуки йдуть один за одним через певнi iнтервали i внаслiдок цього з певною тривалiстю, причому звуки, що розмежовують деякi з цих iнтервалiв, видiляються бiльшою iнтенсивнiстю, тобто е акцентованими. Отже, в ритмi ми мусимо розглянути три чинники. Звуки, якi йдуть один за одним, мусять мати певнi iнтервали, певне тривання, у вiдповiдних мiсцях повиннi бути виокремленi. [Якщо ми говоримо про ритм поза музикою i поезiею, це акцентування [метр] не е необхiдним – ритмiчний хiд, ритмiчна пульсацiя, а також маятник мають свiй ритм.] І знову ми натрапляемо тут на величезну багатоманiтнiсть.