Вибрані твори

І вже тодi людське знання, набуте з досвiду, стае, окрiм добре розвинутих м’язiв, тiею силою, котра гарантуе людинi перемогу у наступальнiй та обороннiй вiйнi з дикими звiрами чи з ворожими племенами.

У тi прадавнi часи, коли людина з кожним днем набувала якогось нового досвiду, розширюючи тим самим своi знання, одного разу вона вiдкрила таке знання, завдяки якому почуття ii власноi сили i могутностi непомiрно зросло. Людина дiзналася, що вона може видобувати вогонь, i дiзналася, в який спосiб. Знання про це було для неi величезним досягненням.

Адже стаючи володарем вогню, людина здобула засiб вiдлякування звiрiв, приготування страв, обiгрiву, обробки металу i так далi – достатньо, аби знання про те, що i як [можна] видобути вогонь, багатьма iсториками культури вважалося одним iз найважливiших крокiв, котрий людство зробило у своему розвитку. Усвiдомлення великоi ваги цього нового знання знайшло свое вираження в оповiдi про Прометея, який нiбито принiс людям вогонь з неба, i за це повинен терпiти жорстоку кару. Бо вогонь – це зброя така потужна, що боги не без тривоги бачать ii в людських руках, у них прокидаеться заздрiсть через те, що вони вже не самi володiють вогнем i свiтлом.

Але цей вогонь i це свiтло, котрими людинi вдалося заволодiти проти волi богiв, е одночасно символом знання загалом. Вогонь розсiюе темiнь, перед ним розступаеться усiлякий морок, i знову ж ми зустрiчаемо в людськiй мовi багато виразiв, в яких знання порiвнюеться зi свiтлом, що пломенить зi свiточа.

Так мовиться про свiточ знань, про свiтло розуму, про просвiту широких суспiльних верств, мовиться про освiту i про з’ясування темних загадок, про добу Просвiтництва i про ясну думку. Цi метафори мають свое джерело у спорiдненостi слiв, в яких йдеться про знання i бачення[16 - У польськiй мовi слова «wiedza» (знання) i «widzenie» (бачення) мають спiльне походження. В украiнськiй мовi iхня спорiдненiсть утрачена, хоча ii ще можна простежити на прикладi вiдповiдноi пари слiв «вiдати» i «видiти», остатне з яких е дiалектизмом. – Прим. перекл.]. Достатньо навести слова «бачити i знати» [шбгiес i ‘iебгiес], аби це зрозумiти. І так, як свiтло у прямому значеннi цього слова дозволяе нам бачити те, чого ми не бачили у темрявi, так само i будь-яка просвiта нашого розуму, будь-яке дане нам пояснення, будь-який набутий нами досвiд i будь-яке з’ясування дозволяють нам знати те, чого ми перед тим не знали.