Підводний свiт

Коропи в Японii та Китаi символiзували силу, хоробрiсть, хитрiсть та завзяття у боротьбi. Акула у бiльшостi людей викликае думки про смерть та зло, але в Японii вона сприймаеться як вiсник богiв i помiчник для всiх, хто ii шануе. Японцi називали ii «божественна акула Саме».

Перуанськi iндiанцi вiрили, що предок усiх риб (а також людей) – перша риба, яка була створена у «верхньому» свiтi. Всiх корисних риб вони вважали богами, якi спецiально оселилися поруч з людьми, щоб iм допомагати.

А канадськi iндiанцi вважали, що пiсля смертi душi риб переходять у новi тiла. Тому вони нiколи не спалювали рештки тiла риб, а iкру та хребет лосося кидали до моря. Африканськi народи мають легенди про те, що у риб’ячих тiлах перероджуються людськi душi. А у сибiрських народiв е повiр’я, що риби мають своiх небесних покровителiв. Усi рибнi стада, за iх вiруваннями, належать «волохатому батьку», який доглядае iх як власну худобу i допомагае тим рибалкам, якi дотримуються традицii i не добувають бiльше риби, нiж це iм потрiбно.

Нашi предки вважали хазяiном риб Водяника. Вiн мiг допомагати рибалкам, але якщо його розсердити, вiн починае шкодити: насаджуе на гачок жаб замiсть риби, розривае сiтки, краде човни. Розсердитися Водяник може, наприклад, за нiчний лов риби. Водяник приходить до людей у подобi осетра, щуки або сома.

Християнськi вiрування також тiсно пов’язанi з рибами. В ролi покровителiв рибальства виступають деякi святi.

На Русi таким покровителем вважали апостола Петра.

Його день був одночасно святом рибалок.

У Бiлорусi рибалки молилися Олексiю – чоловiку Божому.

В його день обов’язково пряли кiлька ниток для сiток, щоб риба добре ловилася.

В Болгарii рибальство було «в компетенцii» Святого Миколая. На день «рибного» Миколая (6 грудня за старим стилем) готували рибнi страви та роздавали рибу жебракам, щоб тi помолилися за морякiв та рибалок.

Із рибами пов’язано багато забобонiв.

Оскiльки риби вважалися нiмими, ними нiколи не годували дiтей, доки вони не почнуть розмовляти. Побачити рибу увi снi означало скорий кiнець. Плотву не можна було iсти хворим на лихоманку. А на Волзi iснувало повiр’я: той, хто з’iсть чехоню, позбудеться розуму. Тому чехоню безплатно вiддавали мордвинам, в яких не було такого забобону.

Риби широко використовувались у народнiй медицинi.