Підводний свiт

На користь того, що таких iстот у пiдводному свiтi не iснуе, говорить те, що поверхня океану дослiджуеться безлiччю супутникiв, океанографiчних кораблiв i просто людей, якi перетинають море в ролi пасажирiв. Крiм того, такому велетню потрiбне вiдповiдне харчування. Якщо вiн не живиться планктоном, то рибалки вже б помiтили змiну кiлькостi риб’ячих стад. Крiм того, на землi майже не лишилося куточкiв недоторканоi природи, i океан – не виняток з цього правила. Втiм, надiя все ж таки залишаеться. Морський змiй ще мiг зберегтися в океанськiй безоднi.

Але, судячи з усього, вiн зовсiм не мае бажання спiлкуватися зi своiми далекими родичами.

Серед мiфiчних створiнь, якими здавна населяли море, е багато таких, чие походження нам вiдоме. Саме так стоiть справа з русалочками. iх зазвичай малюють у виглядi прекрасних жiнок з риб’ячим хвостом. У деяких кунсткамерах навiть демонстрували мумii виловлених у морi русалок, але кожного разу виявлялося, що це фальсифiкацiя. Найчастiше до тiла мавпи непомiтним способом пришивали хвiст якоiсь великоi риби.

Але ж про зустрiчi з русалками моряки розповiдали часто. Вони бачили цих створiнь, якi купалися на деякiй вiдстанi вiд корабля, частина з них навiть годувала дiтей. Але коли матроси намагалися наблизитись до них, русалки миттево пiрнали пiд воду, показавши своi хвости. Неймовiрно, щоб стiльки людей незалежно одне вiд одного вигадали майже однаковi байки! Вченi почали шукати русалок. І дуже швидко знайшли! Щоправда, це зовсiм не морськi царiвни, а морськi ссавцi – ламантини та дюгонi.

З великоi вiдстанi iх справдi можна прийняти за жiнок. Коли вони годують своiх малюкiв, то прикладають iх до грудей i пiдтримують ластами – майже так, як це робить людська мати зi своiм немовлям. А наблизитись до себе цi тварини не дають. Ось такi реальнi iстоти увiйшли в легенди пiд iм’ям русалок. До речi, в античному свiтi iх звали сиренами.

Багато легенд та реальних iсторiй пов’язано з тими жителями пiдводного царства, якi з давнiх часiв мешкали поруч з людиною.

Інодi вони ставали об’ектом поклонiння. Кам’янi статуi риб – вiшани – дуже поширенi на Кавказi, у Монголii та Сибiру. Малюнки, на яких зображенi риби, зустрiчаються серед найдавнiшого скельного живопису. Інодi навiть заборонялося називати iм’я риби вголос, щоб вона не образилася.

Деякi риби були справжнiми живими символами. Лосось був втiленням знання, натхнення та добробуту.