Підводний свiт

Коли життя дiатомей закiнчувалося, коробочки та кришечки опускалися на океанське дно. Протягом мiльярдiв рокiв вони накопичувалися, твердiли i утворювали породу, яку так i називають – дiатомiт. Шари дiатомiту iнодi бувають 100 м завтовшки. Дiатомiти iснують i зараз. iх можна зустрiти не тiльки у водоймах, але й у грунтi i навiть на скелях.

Близько 700 мiльйонiв рокiв тому в океанi з’явилися безхребетнi тварини: кишковопорожниннi, анелiди, артроподи, безчерепашковi молюски, погонофори. Ще через 130 мiльйонiв рокiв в океанi стався справжнiй вибух нових видiв.

Виникло багато нових органiзмiв: трилобiти, двостулковi та черевоногi молюски, хiолiти, брахiоподи iз хiтиновим скелетом, губки та корали.

Протягом наступних 100 млн рокiв життя пiдводного свiту збагатилося ще бiльше. З’явилися морськi лiлii, морськi iжаки, головоногi. Двостулковi молюски продовжували iнтенсивно розвиватися. Серед рослин найбiльш поширеними залишалися синьо-зеленi водоростi, але виникли першi плауни, якi почали опановувати сушу.

Наступним кроком стала поява панцирних риб, ракоскорпiонiв. Це сталося близько 440 млн рокiв тому. Прiснi водойми заповнили гiгантськi прiсноводнi рослини нематофiтони, почалося розповсюдження кiльчастих, сифонових, бурих водоростей. Настав розквiт граптолiтiв. Цi тварини селилися колонiями, якi мали форму кущiв, дерев, сiтчастих споруд i двошаровий зовнiшнiй скелет. Вони вимерли 350 млн рокiв тому.

На змiну вимерлим iстотам прийшли новi. У водному свiтi розповсюдилися панцирнi риби птерасписи, кокостеуси, птерихтиси.

Згодом виникли першi земноводнi— стегоцефали – та першi рептилii – котилозаври. В морях широко розповсюдилися головоногi молюски, брахiоподи, рiзноманiтнi голкошкiрi, дводишнi та кистеперi риби, а також чотирипроменевi та трубчастi корали.

Наступнi змiни у свiтовому океанi, якi сталися приблизно 230 млн рокiв тому, пов’язанi з динозаврами. Вони ще не остаточно порвали з морською стихiею, тому бiльшiсть цих велетнiв час вiд часу поверталася до води.

Сушу засвоювали i прадавнi амфiбii (мастодонозаври), i рептилii (платеозаври, котласii, динозаври). У цей перiод одними з найстрашнiших хижакiв були гiгантськi крокодили – белодони. В морях також було чимало велетнiв: iхтiозаври та плезiозаври. Тi мешканцi пiдводного свiту, якi «народилися» ранiше, продовжували розмножуватися та вдосконалюватися.

Приблизно через 50 млн рокiв у водi оселилися новi мешканцi: амонiти, белемнiти, тригонii, неринii.