Коханець леді Чаттерлі

Коннi тихенько всмiхнулась сама до себе.

– Ну тодi ми всi – зiрванi яблука, – мовив Хемонд досить в’iдливо й розлючено.

– То давайте зробимо з себе сидр, – сказав Чарлi.

– А якоi ви думки про бiльшовизм? – докинув смуглявий Беррi, так, нiби все до цього велося.

– Браво! – рикнув Чарлз. – Якоi ви думки про бiльшовизм?

– Вперед! Рознеси бiльшовизм на друзки, – заохотив Дьюкс.

– Боюся, бiльшовизм – це надто велике питання, – серйозно сказав Хемонд, похитавши головою.

– Бiльшовизм, я гадаю, – сказав Чарлз, – це просто найвищий ступiнь ненавистi до того, що вони звуть буржуазнiстю.

А що таке буржуазнiсть, досi не визначено. Крiм усього iншого, це капiталiзм. Почуття й емоцii також е, безперечно, буржуазними, тому доводиться створювати людину, яка буде iх позбавлена.

Тодi iндивiд, кожна окрема особистiсть – це також буржуазне, отже, воно мае бути задавлене. Ти повинен розчинитися в чомусь бiльшому, радянсько-соцiалiстичному. Навiть органiзм е також буржуазним; iдеал повинен бути механiчним.

Тому залишаеться лише певна одиниця, неорганiчна, складена з багатьох iнших, але однаково важливих частин – машина. Кожна людина – частка цiеi машини, а ii рушiйна сила – це ненависть… ненависть до буржуазii. Оце i е для мене бiльшовизм.

– Абсолютна правда! – сказав Томмi. – Але вiн також здаеться менi досконалим зображенням iндустрiальноi iдеi. Стисло кажучи, це iдеал власника фабрики за винятком того, що вiн заперечуе ненависть як рушiйну силу. Але ненависть е тiею ж самою, ненависть до життя як такого.

Гляньте лишень на оцей Мiдленд, хiба вiн не жалюгiдний?.. Але це також частина духовного життя, вiрнiше, його логiчний розвиток.

– Я не думаю, що бiльшовизм е логiчним, вiн вiдмовляеться вiд основноi частини своiх передбачень, – сказав Хемонд.

– Любий мiй, вiн припускае тiльки матерiальнi передбачення, а так робить лише голий розум… винятково.

– Принаймнi, бiльшовизм мiцно стоiть на ногах, – сказав Дьюкс.

– На ногах? Та вiн взагалi нi на чому не стоiть! Так.

Бiльшовики невдовзi матимуть найкращу армiю в свiтi, з найкращим озброенням. Але ця рiч довго не протримаеться… бо вона базуеться на ненавистi. Повинна бути реакцiя… – заперечив Хемонд.

– Ну, ми чекали протягом рокiв, почекаемо ще. Ненависть зростае, як усе iнше. Це невiд’емний наслiдок впровадження iдей у життя або пригнiчення глибинних людських iнстинктiв; ми задавлюемо своi найглибшi почуття, приводячи iх у вiдповiднiсть з iдеями.