Заклик до любові

Уявiть, що ви опинилися в ситуацii чи разом з людиною, яку вважаете неприемною й за звичних обставин уникали б.

2. Тепер спостерiгайте за тим, як ваш комп’ютер iнстинктивно починае активно дiяти, вимагаючи вiд вас уникати цiеi ситуацii або спробувати змiнити ii.

3. І якщо ви продовжуете стояти на своему й вiдмовляетеся змiнювати ситуацiю…

4. Спостерiгайте за тим, як комп’ютер настирливо вимагае вiд вас, щоб ви вiдчували роздратування чи тривогу, чи провину або будь-яку iншу негативну емоцiю.

5. Тепер продовжуйте дивитися на цю неприемну ситуацiю чи людину, поки не зрозумiете, що:

А. Це не вони викликали у вас негативнi емоцii. Б. Вони такi, якi вони е, просто роблять свое й поводяться по-своему, правильно чи неправильно, добре чи погано.

В. І це ваш комп’ютер, завдяки вашому програмуванню, наполягае на тому, аби ви вiдреагували негативними емоцiями.

Вам це буде краще видно, якщо зрозумiете, що хтось iз iншим програмуванням, зiткнувшись iз тiею ж таки ситуацiею чи особою, чи подiею, вiдреагував би цiлком спокiйно, навiть щасливо.

Не зупиняйтеся, допоки не усвiдомите цiеi iстини: едина причина, чому i ви не реагуете спокiйно й щасливо – це ваш внутрiшнiй комп’ютер, котрий вперто вимагае, щоб реальнiсть була перероблена згiдно з його програмуванням. Спостерiгайте за всiм цим, так би мовити, як стороннiй спостерiгач, i далi самi побачите ту чудову змiну, яка станеться в вас.

Щойно зрозумiвши цю iстину й тим самим зупинивши свiй комп’ютер вiд генерування негативних емоцiй, ви можете вдаватися до будь-якоi дii, яку вважаете потрiбною. Можете уникати ситуацii чи особи; або можете спробувати змiнити iх, або наполягти на повазi до своiх прав чи до прав iнших; ви можете навiть вдатися до використання сили.

Але тiльки пiсля того, як позбавилися своiх емоцiйних розладiв, адже тодi вашi дii матимуть свiй початок у спокоi та любовi, а не в невротичному бажаннi догодити своему комп’ютеровi чи дiяти у вiдповiдностi до його програми, щоб позбавитися негативних емоцiй, котрi вiн генеруе.

Тодi ви зрозумiете, наскiльки глибока мудрiсть цих слiв: «А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, вiддай i плаща йому. А хто силувати тебе буде вiдбути подорожне на милю одну, iди з ним навiть двi».