Одна хвилина для нісенітниць

***

Коли Майстер ще був малим хлоп’ям i ходив до школи, в його класi був один хлопчина, який його завжди жорстоко ображав.

Тепер, постарiшавши й сповнений каяття, старий знайомий прийшов до монастиря й був прийнятий з вiдкритими обiймами.

Якось вiн згадав про свое колишне жорстоке поводження, але Майстер, здавалося, нiчого з цього не мiг згадати.

– Невже ти нiчого з цього не пригадуеш? – спитав його гiсть.

На що Майстер вiдповiв таке:

– Я точно пригадую, як я все це пробачив!

І вони обидва захихикали, мов малi дiти.

***

Одна мати спитала, коли iй слiд починати виховання своеi дитини.

– А скiльки iй зараз? – спитав Майстер.

– Вже виповнилося п’ять!

– П’ять рокiв? Поквапся скорiш додому! Ти вже спiзнилася на п’ять рокiв.

***

Коли Майстер почув, що пожежа винищила лiс, який рiс неподалiк вiд монастиря, вiн пiдняв на ноги всiх своiх учнiв:

– Ми маемо заново висадити цi кедри, – сказав вiн.

– Кедри? – голосно дивувалися учнi, не вiрячи своiм вухам.

– Але ж iм потрiбно двi тисячi рокiв, щоби вирости!

– В такому випадку, – сказав Майстер, – не гаймо жодноi хвилини. Вирушаемо одразу ж.

***

Друг сказав студентовi унiверситету:

– Навiщо ти ходиш до Майстра? Хiба вiн допоможе тобi заробляти на життя?

– Нi, але завдячуючи йому, я буду знати, що робити з життям, коли зароблятиму на нього, – такою була вiдповiдь.

***

– Вашi релiгiйнi лiдери такi ж слiпi й нетямущi, як i ви, – сказав Майстер.

– Все, на що вони здатнi, коли зiткнуться iз життевими проблемами, це шукати вiдповiдi на них у Книзi. Але Життя завелике, щоби вмiстити його в будь-яку книгу.

Як приклад, вiн розказав про одного грабiжника, що перестрiв свою жертву такими словами:

– Це пограбування! Вiддай менi свiй гаманець, а не то…

– Не то… що?

– Не збивай мене з пантелику. Я вперше вийшов «на дiло».

***

– Як Майстер пояснюе iснування зла у свiтi? – спитав вiдвiдувач.

На що один учень вiдповiв:

– Нiяк не пояснюе. Вiн надто зайнятий, долаючи його.

А iнший додав:

– Люди постiйно зайнятi тим, що воюють зi свiтом або ж нудяться ним. Майстер зачарований тим, що вiн бачить як дивовижне, захопливе, незбагненне.

***

Один проповiдник широко прославився своiм красномовством. Але вiн якось зiзнався своiм друзям, що його яскравi промови й близько не мають такоi дii, як простi й невигадливi фрази Майстра.