Одна хвилина для нісенітниць

Пiзнiше вiн додав на пояснення: «Люди вбивають заради грошей або заради влади. Але найбiльш безжальнi вбивцi – тi, хто вбивають заради iдеi».

***

Настав час лекцii, i Майстер сказав:

– Генiальнiсть композитора вiдкриваеться в нотах його музики – але аналiз одних тiльки нот не вiдкрие його генiя. Велич поета мiститься у його словах – одначе вивчення його слiв не виведе до джерела його натхнення. Бог вiдкривае Себе у творiннi – але, як прискiпливо не вивчай матерiальний свiт, ти не знайдеш Бога; з тим же успiхом можна шукати душу, уважно вивчаючи людське тiло.

Коли настав час запитань, хтось спросив:

– Як же нам тодi знайти Бога?

– Дивлячись на творiння, а не аналiзуючи його.

– А як слiд дивитися?

– Селянин мае намiр знайти красу в заходi сонця, але все, що вiдкривае – це сонце й хмарка, небо й горизонт, за який заходить сонце, аж поки до нього не приходить розумiння, що краса – це зовсiм не «щось»; це особливий спосiб бачення. Ви шукатимете Бога, але вашi пошуки будуть марними, поки не зрозумiете: Бога не можна побачити як «щось»; вiн потребуе особливого способу бачення – подiбно до того, як бачать малi дiти, чие свiтосприйняття не викривлене наносними доктринами й переконаннями.

***

Батько однiеi з Майстрових учениць увiрвався в лекцiйний зал, де якраз виступав Майстер.

Не звертаючи на присутнiх жодноi уваги, вiн закричав на свою доньку:

– І ти покинула унiверситетську кар’еру заради того, аби сидiти коло нiг цього бовдура! Чому вiн навчив тебе?

Дiвчина встала, спокiйно вивела батька за дверi i сказала:

– Спiлкування з ним навчило мене тому, чому б не змiг навчити жоден унiверситет – не боятися тебе й не соромитися твоеi негiдноi поведiнки.

***

– Що потрiбно для того, аби стати просвiтленим? – запитали Майстра учнi.

Майстер вiдповiв:

– Ви маете вiдкрити, що це таке:

«Падае у воду

i не лишае брижа;

Суне мiж дерев

i не робить звуку;

Входить у поля

й не ворухне жодноi травинки».

Пiсля тижнiв безплiдного роздумування учнi сказали:

– То що ж воно таке?

– Воно? – перепитав Майстер. – Це нiяке не «воно»; це зовсiм не рiч.

– Отож це – нiщо?

– Можна сказати й так.

– Тодi ж як маемо це шукати?

– Хiба я казав – шукати? Це можна знайти, але аж нiяк не шукати. Шукайте – i ви втратите.

***

Майстер випадково пiдслухав, як якась акторка пiд час обiду розводилася про гороскопи.