Одна хвилина для нісенітниць

Не бажаючи затiвати скандал, щиросерда жiнка знову переклала солодощi туди, де вони були, i замкнула буфетi – подалi вiд спокуси.

Пiсля обiду кухарка заявила, що полишае роботу – й притому негайно.

– Чому? З якоi причини? – здивовано запитав Майстер.

– Я не працюю на крадiiв, – iз викликом в голосi вiдповiла кухарка, – якi цуплять уже поцуплене.

***

У продовження цiеi iсторii наступного дня Майстер розповiв iсторiю одного злодiя, котрий знайшов такий надпис на дверцятах сейфа, якi був зiбрався зламати: «Будь ласка, не використовуйте динамiт.

Тiеi ж митi, як вiн повернув ручку, на нього згори впав мiшок з пiском, усе примiщення враз залило слiпуче свiтло, а сирени поставили на ноги ледь не увесь квартал.

Майстер, провiдавши того чоловiка у в’язницi, застав його не в найкращому гуморi: «Навiть не знаю, чи зможу пiсля цього коли-небудь довiряти людям?»

***

Коли один гiсть визвався пiсля обiду помити посуд, Майстер спитав:

– Ти впевнений, що знаеш, як мити посуд?

Чоловiк було запротестував, що мие посуд усе свое життя.

– Так-так, я не маю жодного сумнiву у твоiй здатностi очищувати тарiлки – я тiльки сумнiваюся, чи ти здатен iх мити.

От яке пояснення Майстер дав пiзнiше своiм учням:

– Є два способи мити посуд: один спосiб – мити його для того, щоби зробити чистим; iнший – мити посуд заради самого миття.

Але й таке пояснення було далеке вiд зрозумiлого, тож вiн додав:

– Перша дiя – мертва, тому що, поки твое тiло мие тарiлки, твiй розум зосереджений на метi зробити iх чистими; друга – жива, тому що твiй розум перебувае там же, де й твое тiло.

***

«Просвiтлення, – сказав Майстер, – означае, що ти кожноi митi в точностi знаеш, де знаходишся, а це завдання не з простих!»

І вiн розповiв про одного свого друга, який не пропускав жодноi вечiрки та гулянки, попри те, що давно вже розмiняв восьмий десяток. Якось його помiтили на однiй вечiрцi i запитали, скiльки компанiй запросило його до себе сьогоднi.

– Шiсть, – вiдповiв старенький, не вiдводячи очей вiд свого маленького записничка.

– А записничок вам нащо? Знайти, куди пiти далi? – запитали у нього.

– Нi! – вiдповiв непосидючий стариган. – Знайти, де знаходжуся зараз.

***

У Майстра була справжня алергiя на всiлякi iдеологii.

«У битвi iдей, – казав вiн, – саме люди завжди стають жертвами».