Одна хвилина для нісенітниць

Можливо, Майстрова мова здаватиметься вам парадоксальною, важкою для сприйняття, дратуватиме вас чи навiть виглядатиме вiдвертим безглуздям. Авжеж, це непроста книга Вона була написана не для того, щоб повчати, а щоб Пробуджувати. На ii сторiнках криеться (не в друкованих словах, i навiть не у самих притчах, але в ii дусi, в ii настроi та атмосферi) сама Мудрiсть, яка не може бути передана людською мовою. Читаючи, що написано на друкованiй сторiнцi, й б’ючись над «темною» мовою Автора, ви цiлком iмовiрно можете несподiвано наштовхнутися на Мовчазне Вчення, яке приховане у цiй книзi, i станете Пробудженим – i повнiстю трансформованим.

Оце i е те, що звуть Мудрiстю: преображення без найменшого зусилля iз вашого боку, докорiнна змiна, – вiриш ти в це чи не вiриш, i лишень завдяки пробудженню до реальностi, яка не в словах, яка лежить поза досяжнiстю слiв.

Якщо вам настiльки пощастить, i ви станете таким Пробудженим, тодi пiзнаете, чому найвлучнiше слово – не сказане, найвлучнiша дiя – не зроблена, i найвлучнiше змiна – та, якоi не прагнув.

УВАГА: оповiдки приймати малими дозами, по однiй чи двi зараз. Передозування знижуе iхню дiевiсть.

***

Майстрiв учень так сказав одному новоприбульцю до монастиря:

– Мушу попередити тебе, що ти не зрозумiеш i слова iз того, що каже Майстер, якщо не матимеш вiдповiдного настрою.

– А що ж це за настрiй такий?

– Будь як студент, налаштований будь-що вивчити iноземну мову. Слова, якi Майстер вимовляе, звучать знайомими, але будь насторожi: вони мають цiлком «iноземне» значення.

***

Майстер цiлком був здатний влаштувати комусь рознос, коли вважав, що критика доречна. Але, на загальний подив, нiхто й нiколи не ображався на його критичне слово. Коли Майстра якось запитали про це, вiн вiдповiв таке: «Все залежить вiд того, як критикуеш. Люди – що тi квiти: вiдкритi й чутливi до дощику, та закриваються перед бурхливою зливою».

***

«Добрий спосiб побачити своi вади, – сказав Майстер, – це спостерiгати, що саме дратуе тебе в iнших».

Вiн розказав, як колись його дружина поклала коробку з солодощами на кухонну полицю. Не пройшло й години, як вона, знявши коробку, вiдчула, що коробка та значно полегшала. Увесь верхнiй шар було поцуплено, i, як виявилося, кожна цукерка звiдти була ретельно складена в паперовий пакет, що красувався поверх речей кухарки, щойно прийнятоi на роботу.