Одна хвилина для нісенітниць

***

Науковець прийшов до Майстра, аби дорiкнути тим, що Майстрове неприйняття концепцiй, якому вiн протиставляв «безконцептуальне пiзнання» – це неповага до науки.

Майстер вибився з сил, пояснюючи, що вiн – заодно з наукою. «Адже, – переконував Майстер, – якщо ти захочеш пiзнати свою дружину, таке пiзнання краще поширити за межi науковоi концепцii!»

Пiзнiше, спiлкуючись зi своiми учнями, вiн ще наполегливiше вiдстоював свою позицiю:

– Концепцii заганяють нас у рамки, – сказав вiн.

– Визначити – значить знищити. Концепцii розтинають Реальнiсть. А розтинаючи щось, тим самим позбавляеш його життя.

– Отже, тодi всi концепцii насправдi марнi?

– Нi. Розiтнувши троянду, ви матимете важливу iнформацiю, хоча й нiякого знання – про троянду. Станьте науковцем, i ви матимете чимало iнформацii – хоча й нiякого знання – про Реальнiсть.

***

Свiт, яким його бачить бiльшiсть людей, стверджував Майстер, – це свiт, створений в iхнiх головах, i зовсiм не свiт Реальностi.

Коли до нього прийшов один учений, щоби оспорити це, Майстер поклав на долiвку двi палички у формi лiтери «Т» i спитав того:

– Що ти бачиш тут?

– Лiтеру «Т», – сказав учений.

– Так я i думав, – сказав Майстер. – У цьому свiтi не iснуе нiякоi лiтери «Т»; це просто символ у твоiй головi. А те, що тут перед тобою – це просто двi зламанi гiлки у формi паличок.

***

«Ведучи мову про Реальнiсть, – казав Майстер, – ти намагаешся вкласти Невимовне в слова, й через це твоi слова однозначно сприйматимуться зовсiм iнакше.

От чому люди, котрi читають ту передачу Реальностi, що зветься Святе Письмо, стають обмеженими й жорстокими – бо ж вони слiдують не своему здоровому глузду, але тому, що видаеться iм передачею iхнього Писання». Майстер мав чудову притчу, аби показати це:

Сiльський коваль знайшов пiдмайстра, який був готовий до тяжкоi працi за низьку платню. Коваль негайно почав наставляти парубка: «Вихопивши залiзяку з вогню, я хутко покладу ii на ковадло, а коли кивну головою, – ти не барись i бий по нiй молотом».

Учень зробив точнiсiнько так, як зрозумiв iз ковалевих слiв. А вже наступного дня вiн сам був сiльським ковалем.

***

Одному учневi, який страшенно боявся помилятися, Майстер сказав:

«Тi, хто не помиляються, роблять найбiльшу помилку з усiх – вони не пробують нiчого нового».

***

– Скажи-но менi, – запитав Майстра атеiст.