Теологічно-політичний трактат

І в «Приповiстях Соломонових» (16:32): «Хто ж пануе над собою самим (або прагненням своiм), лiпший вiд завойовника мiста». Ще там само (25:28): «Людина, що стриму не мае для духу свого». І в Ісаi (33:11): «Дух ваш – огонь, який вас пожере…». Далi, це слово ruagh, оскiльки воно означае дух (animus), служить для висловлювання всiх пристрастей (passiones) душi, а також i дарункiв, як, [наприклад]: «Високий дух» – для позначення гордощiв, «занепалий дух» – для позначення смирення, «злий дух» – замiсть ненавистi й меланхолii, «добрий дух» – замiсть прихильностi, «дух ревнощiв», «дух (або прагнення) розпусти», «дух мудростi, розсудливостi, хоробростi», тобто (оскiльки по-гебрейськи ми частiше вживаемо iменники, нiж прикметники) дух (animus) мудрий, розсудливий, хоробрий, або доблесть мудростi, розсудливостi, хоробростi; «дух благоволiння» тощо.

6) Означае сам розум (mens) або душу (anima), як то в «Еклезiастi» (3:19): «І для всiх один подих (або душа)»; (12:7): «А дух вернеться знову до Бога, що дав був його!» 7) Нарештi, це слово означае сторони свiту (через вiтри, якi дмуть вiд них), а також сторони всякоi речi, зверненоi до тих сторiн свiту. Дивись «Єзекiiль» (37:9, 42:16, 17, 18, 19 та iншi).

Тепер слiд зауважити, що якась рiч стосуеться Бога i називаеться Божою: 1) тому що належить до природи Бога i складае нiби частину Бога, як, наприклад, коли кажуть: «могутнiсть Бога», «очi Бога»; 2) тому що перебувае пiд владою Бога i дiе за волею Божою; так, небеса називаються в Письмi «небесами Божими» тому що вони служать колiсницею i житлом Бога; Асирiю називають бичем Божим, Навуходоносора – рабом Божим тощо; 3) тому що присвячена Боговi, як «храм Божий», «назарянин Божий», «хлiб Божий» тощо; 4) тому що передана через пророкiв, а не вiдкрита за допомогою природного свiтла; тому Мойсеiв закон називаеться законом Божим; 5) щоб висловити рiч у найвищому ступенi, як, наприклад, «гори Божi», тобто найвищi гори, «сон Божий», тобто найглибший сон, i в цьому сенсi слiд пояснити мiсце в Амоса (4:11), де Бог сам говорить так: «Я винищив вас, як Содом та Гоморру Бог винищив», тобто як те вiкопомне руйнування.

А коли говорить сам Бог, то iнакше i не можна пояснити це мiсце. Також i природне знання Соломона називаеться Божим знанням, тобто божественним або вищим за звичайне. І в «Псалмах» говориться про «кедри Божi», щоб вiдзначити iхню надзвичайну велич. І в «І книзi Самуiловiй» (11:7) для означення надто великого страху говориться: «І великий страх спав на людей».