Теологічно-політичний трактат

Тому Йосiя i побажав радитись не з ним, але з його сучасницею, жiнкою, оскiльки вона завдяки жiночому праву була бiльше здатна вiдкрити йому милосердя Боже («II книга Паралiпоменон», 34). Михей також нiколи не пророкував Ахаву чогось доброго, що, проте, робили iншi, правдивi пророки (як видно з «І книги Царiв», 20), але протягом усього свого життя пророкував лихе («І книга Царiв», 22:8, а ще яснiше в «II книзi Паралiпоменон», 18:7). Отож пророки, зважаючи на рiзний фiзичний темперамент, були бiльше схильнi до цих чи тих одкровень.

Потiм, стиль пророцтва розрiзнявся також залежно вiд красномовства кожного пророка. Бо пророкування Єзекiiля й Амоса написанi не у вишуканому стилi пророцтв Ісаi, Наума, але в грубiшому. І якщо хтось, хто знае гебрейську мову, хоче це ретельно розiбрати, нехай порiвняе мiж собою у рiзних пророкiв деякi глави, що трактують один i той самий предмет: вiн знайде велику рiзницю в стилi. Хай вiн порiвняе саме главу І книги царедворця Ісаi вiд вiрша 11-го до вiрша 20-го з главою 5-ю селянина Амоса вiд вiрша 21-го до вiрша 24-го; хай вiн порiвняе потiм порядок i прийоми пророцтва Єремii, яке вiн написав у главi 49 про Едом, з порядком i прийомами Овдiя.

Далi, хай вiн зiставить також главу 40:19, 20 i главу 44:8, i далi Ісаi з главою 8:6, i главою 13:21 Осii. Те саме i стосовно iнших пророкiв. Якщо все це правильно зважити, то легко виявиться, що у Бога нема нiякого власного стилю в мовi, але що тiльки з огляду на ерудицiю i здiбностi пророка Бог бувае вишуканий, точний, суворий, грубий, велемовний i темний.

Пророчi уявлення та iероглiфи хоча й означали одне й те саме, однак рiзнилися; бо Ісаi iнакше уявилася слава Божа, яка полишала храм, анiж Єзекiiлю

. Рабини ж твердять, що обидва уявлення були цiлком тотожнi, але що Єзекiiль, як селянин, здивувався iм над мiру i тому розповiв про них зi всiма подробицями. Але ж, якщо в них не було достовiрноi традицii щодо цього, у що я не вiрю, то вони явно вигадують це. Бо Ісая бачив шестикрилих серафимiв, а Єзекiiль – чотирикрилих iстот.

Ісая бачив Бога одягненого, що сидiв на царському тронi, а Єзекiiль (бачив його] у вогнянiй подобi. Той i iнший, без сумнiву, бачили Бога вiдповiдно до того, як вони зазвичай уявляли його. Крiм того, уявлення рiзнилися не лише образом, але й чiткiстю, бо уявлення Захарiя настiльки темнi, що вони не могли бути зрозумiлi йому без пояснення, як видно iз оповiдi про них. А уявлення Даниiла i пiсля пояснення не могли бути зрозумiлi самому пророковi.