Проект «Україна». Австрійська Галичина

Цим, очевидно, можна пояснити жваву петицiйну кампанiю, яку розгорнула Головна Руська Рада у другiй половинi 1848 i на початку 1849 рр. Та пiсля вiдставки уряду Ф. Пiллерсдорфа i сформування уряду А. Добльгофа на початку липня 1848 р. питання подiлу Галичини у владних структурах було зняте з порядку денного. Очевидно, до цього спричинилися протести Центральноi Ради Народовоi, «Руського Собору», Товариства дiдичiв, надiсланi до Вiдня, та закулiснi маневри польських депутатiв парламенту, а також окремих шляхтичiв.

Зокрема вiдомо, що висланий до Вiдня А. Голуховським шляхтич К. Стадницький пiд час зустрiчi наприкiнцi липня 1848 р. з А. Добльгофом обговорював проблему подiлу Галичини, планованого попереднiм урядом, й повiдомляв одного з членiв Центральноi Ради Народовоi про те, що прем’ер-мiнiстр справу подiлу здав до архiву (ad acta). У листi до Галицького губернаторства вiд 27 липня 1848 р. прем’ер-мiнiстр А. Добльгоф повiдомляв про те, що справа подiлу Галичини вiдкладаеться i дав таемну вказiвку робити все для того, щоб знешкодити агiтацiю за подiл краю на окремi провiнцii за етнiчною ознакою, мотивуючи це бажання припинити баламучення селян i сiяння розбрату мiж народностями, який веде до згубних наслiдкiв. Спiвзвучнiсть його мотивiв з аргументами польських опонентiв Головноi Руськоi Ради дае пiдстави дошукуватись в них iхнього джерела. Пiдтвердженням цього може бути заява впливового польського депутата вiденського парламенту i навiть деякий час його голови Францiшка Смольки в листi вiд 8 серпня 1848 р. про те, що «ми планованому подiловi Галичини, пiдписаному цiсарем 19 червня 1848 р. „brevi manu скрутили шию“». На початку вересня 1848 р. це пiдтвердив новопризначений губернатор В. Залеський, заявивши делегацii Центральноi Ради Народовоi у Краковi про те, що про подiл Галичини на двi губернii «не може бути й мови». Незабаром мотивацiю А. Добльгофа повторив новий прем’ер-мiнiстр Ф. Стадiон, який у листi вiд 26 квiтня 1849 р. рекомендував намiсниковi Агеноровi Голуховському схилити фактичного голову Головноi Руськоi Ради М. Куземського до припинення дискусii щодо подiлу Галичини. І справдi вiдтодi Головна Руська Рада цiеi справи бiльше вiдкрито не зачiпала.

До змiни пропозицii уряду щодо подiлу краю чимало спричинився вiце-президент губернаторства, а вiд сiчня 1849 р. намiсник Галичини А. Голуховський, який у листах до столицi вiд 12 червня та 13 i 27 липня 1848 р.