На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». Австрійська Галичина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

Краткое содержание книги Проект «Україна». Австрійська Галичина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». Австрійська Галичина. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
Проект «Україна». Австрійська Галичина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Намагаючись впливати на дiяльнiсть Галицького сейму, урядовий комiсар дiяв злагоджено з намiсником чи генерал-губернатором, що забезпечувало дiевiсть створеного на локальному рiвнi механiзму «стримування та противаг». Перед набуттям статусу крайового закону всi ухвали Сейму повиннi були пройти експертну оцiнку у вiдповiдних мiнiстерствах та здобути санкцiю iмператора. Завдяки функцiонуванню такого механiзму офiцiйний Вiдень з полiтичних чи управлiнських мотивiв мiг заблокувати будь-який ухвалений Галицьким сеймом законопроект, що перманентно дратувало польську полiтичну елiту.
27 листопада 1865 р. до регламенту Галицького сейму був включений додаток з приводу його робочих мов. Крайовий маршалок вiв засiдання польською, на звернення украiнською мовою вiн мав вiдповiдати украiнською[16 - Упродовж трьох каденцiй Галицького сейму (1861–1873) крайовим маршалком був граф Леон Людвiк Сапега, який жодного разу не вiдповiв на звернення украiнських послiв iхньою мовою.]. Протоколи засiдань повиннi були друкуватися польською та украiнською мовами; для внескiв, iнтерпеляцiй та при iх обговореннi використовуватися польська та украiнська мови; всi ухвали Сейму виголошувалися польською мовою; пiд час третього читання Сейм голосував за польськомовний та украiномовний тексти ухвал, у разi висунення меншiстю застереження польський текст корегувався.
У 1861–1865 рр.





