На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». Австрійська Галичина». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». Австрійська Галичина

Краткое содержание книги Проект «Україна». Австрійська Галичина, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». Австрійська Галичина. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську/підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу.
Проект «Україна». Австрійська Галичина читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». Австрійська Галичина без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Мовою дiловодства Крайового видiлу зберiгалася польська. Публiкацiя його рiшень, як i ранiше, вiдбувалася трьома крайовими мовами. Крайовий видiл продовжував комунiкувати польською з полiтичними органами влади в краi, проте на звернення громадян та повiтових рад був зобов’язаний вiдповiдати iхньою мовою. Мова дiловодства мiст Львова та Кракова також незмiнно залишилася польською. Державнi органи та групи громадян з iнших провiнцiй продовжували комунiкувати з крайовими органами та автономними органами влади у Галичинi на основi закону вiд 5 сiчня 1869 р.
Мовою дiловодства повiтового представництва (повiтових рад та повiтових комiтетiв) та громадського представництва (громадських рад та громадських управ) визнавалась дiюча мова, яка була ранiше ними затверджена. Рада могла ухвалювати рiшення про змiну мови громади чи повiту за наявностi абсолютноi бiльшостi голосiв (50 %+1) та кворуму не менше ? вiд ii складу. На ii засiданнях усi члени могли вiльно користуватися рiдною мовою з перелiку крайових мов.
Автономнi органи влади зобов’язувалися повiдомляти населенню про свою ухвалу щодо змiни мови дiловодства: громадська рада – у громадах, повiтова рада – у повiтi.
Управляючий землеволодiнням також одержав право обирати одну з крайових мов та нею комунiкувати з усiма органами влади.





