Проект «Україна». Австрійська Галичина

Якщо з окремоi частини землеволодiння сплачувалась бiльше, нiж половина прямих податкiв, то частина маетку також могла обирати мову. У цьому випадку управляючий землеволодiнням був зобов’язаний комунiкути з нею ii мовою. Отже, органи мiсцевого самоврядування одержали паво звертатися до усiх полiтичних органiв влади рiдною мовою. Збереження польськоi мови у комунiкацii намiсництва та його повiтових структур з громадами усувало потребу створення штату перекладачiв, як це, наприклад, було у Моравii.

Модернiзацiя господарського життя Галичини диктувала запровадження нових пiдходiв до управлiння iнфраструктурними галузями та створила потребу чiткого окреслення поняття «крайова культура». Згiдно змiн до Крайового статуту вiд 23 квiтня 1909 р. цей термiн у § 18 п. а) трактувався так: «До питань крайовоi культури належать усi справи, якi пов’язанi з сiльсько- та лiсогосподарським виробництвом, а також обробiтком та користуванням вiдведених для цього крайових територiй, а саме: лiсництво, мисливство, рибальство, тваринництво, захист полiв, заходи з боротьби зi шкiдниками, користування, розподiл та охорона водойм, мелiорацiя, виправлення русел рiк, регулювання чи припинення використання пасовиськ та лiсiв; далi – усi справи аграрного стану, а саме: положення про вiльний розподiл грунтiв та угiдь, або про iх обмеження, про пiдакцизнi товари, особливi приписи щодо подiлу нерухомоi спадщини селян i положення про аграрнi операцii, а також участь у впорядкуваннi сiльськогосподарського кредитування, в органiзацii сiльсько- та лiсогосподарських фахiвцiв; на кiнець – регулювання сiльсько- та лiсогосподарськоi працi робiтникiв та наймитiв»[82 - Gesetz vom 23.

April 1909, mit welchem die Bestimmungen des § 18, der mit dem kaiserischen Patente vom 26. Februar 1861 R. G. Bl. Nr. 20, verlautbarten Landesordnung f?r das K?nigreich Galizien und Lodomerien mit dem Gro?herzogsthume Krakau erg?nzt werden // L. G. Bl. – Jahrgang 1909. – St?ck I. – Nr. 42. – S. 96.].

Новi соцiально-економiчнi умови спричинили розширення сфери органiзацiйних компетенцiй галицького намiсництва. 1 жовтня 1908 р. запроваджувалася його нова структура, яка складалася з 26 департаментiв, що пiдпорядковувалися 4 вiддiлам чи секцiям.