Проект «Україна». Київський патерик. 17 непростих питань української історії

Дивнуе те, що вони, коли хозари зажадали з них данину, зiбрали ii мечами, а тi вiдзначили, що, на вiдмiну вiд iх шабель, гострих з одного боку, мечi полян були обоюдогострi, i «мечи си имуть имати и на нас дань и на инехъ странахъ».

А от археологiчнi розкопки показали, що саме древляни були мирними i культурними.

У iхнiх могилах не знаходили зброi, зате там було повно всякого начиння з керамiки i залiза, всiляких тканин, шкiри, скла, бронзи, срiбла. Були вони, виявляеться, i орачами, i скотарями, i ремiсниками, i торговцями, i зовсiм не «живяху зверьскымъ образомъ».

Можна ще довго шукати аргументи як «за», так i «проти», але менi здаеться, що нiяких полян насправдi взагалi не було.

З чим ще плутанина, так це з Руссю. Основна суперечка: Русь – це варяги чи слов’яни?

У лiтописi русь розмiщена спершу поруч з чуддю, вiссю та iншими народами пiвночi. В iншому мiсцi – мiж готами i англiйцями, i слiд припустити, що це все ж варяги.

Але в лiтописi чомусь море «Варязьке» – це Балтiйське море, а «Руське» – Чорне.

Пiд 852 роком в лiтописi повiдомляеться, що зi сходженням на вiзантiйський престол Михайла III наша краiна «…нача ся прозывати Руская земля», i вже тодi, виявляеться, Русь ходила вiйною на Вiзантiю. Тобто, якщо вiрити «Повiстi временних лiт», вiзантiйцi вже знали жителiв Поднiпров’я пiд iменем «руси» – як мiнiмум, за 40 рокiв до приходу варягiв до Киева на чолi з Олегом. Але нижче написано, що «…от техъ Варягъ прозвася Руская земля».

Вiнцем епопеi пiд назвою «Русь» е фраза, яку в оригiналi просто страшно читати.

Їi переклад на сучасну мову не набагато кращий: «А слов’янська мова i росiйська – одна; бо вiд варягiв прозвали iх Руссю. А спершу були слов’янами. Хоча й полянами звалися, та слов’янська мова була. Полянами ж прозвали, бо в полi сидiли. Мова слов’янська була у них тiльки». Без коментарiв.

Зрозумiло одне – лiтописець намагаеться, досить кострубато, прив’язати «русь» до варягiв.

«Поляне, яже ныне зовомая Русь», говориться в лiтописi, а менi здаеться, що з самого початку вона «зовомая» Русь, а точнiше, виключно Русь.

Слово «русь» – загадкове слово. В тому сенсi, що нiхто гаразд не знае, звiдки воно взялося. Не знаю i я. Можу тiльки здогадуватися.