Плисти проти течії

Вiдтак, сама субстанцiя не продукуе цей феномен, вiн продукуеться у пов'язаннi з субстанцiею, тобто помiж зовнiшнiм та Я.

Д.С.Г.: Ви говорили про те, що розумiеться пiд матерiею та iдеею, але нам хотiлося взнати, – i це для нас дуже важливо, – чи змiнилися з часом бодай трохи цi концепти. Іншими словами, чи так само антична людина розумiла матерiалiзм, як ми його розумiемо сьогоднi? Чи так само антична людина говорила про iдеалiзм, як ми сьогоднi?

Х.А.Л.: Звiсно, нi.

Скажiмо, античний матерiалiст Демокрiт обстоював атомiстичну теорiю a-tomas, неподiльного. Проте, це a-tomas Демокрiта – власне, сутнiсть, а не iстота, – не вiдкидае концепту релiгiйностi, Того, що iснуе над матерiею.

Щось подiбне вiдбуваеться i серед iдеалiстiв. Скажiмо, коли Платон говорив про nous i проголошував прiоритет iдеi над матерiею, архетипiв – над втiленою формою, вiн не вiдкидав необхiднiсть множинного iснування речей.

Античнi люди могли бути матерiалiстами чи iдеалiстами, але вони толерували людей, якi думали iнакше.

З плином часу, пiсля Декарта i гегельянськоi механiки, виникае iдея марксистського, або дiалектичного, матерiалiзму i тотальне й цiлковите протиставлення того, що ми сьогоднi розумiемо як матерiалiзм та iдеалiзм. Вже не iснуе пiдстав для iх пов'язання; немае жодноi можливостi для спiвiснування. Те, що колись було скрайнiм дуалiзмом, сьогоднi е дуалiзмом абсолютним. Люди тепер дiляться на матерiалiстiв або iдеалiстiв.

Як на мене, вiд давньогрецькоi доби цей концепт зазнав великих змiн. Сучасний загальноприйнятий концепт дуже рiзниться вiд античного. Ми скотилися до псевдо-абсолюту матерiалiзму або, навпаки, iдеалiзму.

Д.С.Г.: Позаяк ви вважаете, що ми живемо в свiтi псевдоабсолютiв, то якi проблеми породжуе для людини життя згiдно з концептом тотального матерiалiзму, так би мовити, розумiння матерiалiзму як единоi форми сприйняття життя?

Х.

А.Л.: Безлiч проблем, але головна полягае в тому, що, функцiонуючи за законами механiки i мавши вiдповiднi властивостi (розмiр, вагу, об'ем тощо), якi розгортаються в механiчному зчепленнi, матерiя розпросторюеться на все, а вiдтак усе розглядаеться на основi механiки. З точки зору механiки витворюеться навiть механiчна й егоiстична мораль у розумiннi iндивiдуального егоiзму, або групового чи масового.