Плисти проти течії

Плисти проти течii

Хорхе Анхель Лiврага Рiццi

Збiрка фiлософських есеiв, статей та лекцiй Хорхе Анхеля Лiвраги, засновника та першого керiвника Мiжнародноi культурноi органiзацii «Новий Акрополь» дае змогу замислитися про сенс життя, мудрiсть, моральнi чесноти, походження людини, Всесвiт i його закони, культуру, iсторiю. Невелика частина творчого доробку видатного фiлософа, митця та дослiдника ХХ столiття вперше публiкуеться украiнською мовою. Видання адресуеться широкому колу читачiв.

Хорхе Анхель Лiврага

Плисти проти течii

Фiлософськi роздуми

Про фiлософiю

Матерiалiзм та iдеалiзм

Делiя Стейнберг Гусман:[1 - Нинi на посадi мiжнародного директора Нового Акрополя, яку обiйняла по смертi в 1991 роцi засновника органiзацii Хорхе Анхеля Лiврага Рiццi.

] Перше запитання дуже просте i випливае з самоi назви, яку ви обрали для сьогоднiшньоi лекцii. Чи вважаете ви матерiалiзм та iдеалiзм протилежними концептами?

Хорхе Анхель Лiврага: Так, сьогоднi наша мова про матерiалiзм та iдеалiзм, але спершу слiд дати стислi визначення матерii та iдеi.

Визначити, що таке матерiя, досить непросто. Ще античнi грецькi фiлософи завважили цю труднiсть. Скажiмо, ми називаемо матерiею ось цю стiну. Чудово! Але те, що ми сприймаемо, – не стiна, а ii вiдображення в нашiй свiдомостi. Для давнiх фiлософiв – це суб'ективне (natura-naturans), тобто застосування суб'ективного в об'ективному через низку якостей, котрi його трансформують (natura-naturatd).

У давнину iснували i труднощi визначення духу, або iдеалiзму. Позаяк «iдея» походить вiд концепту nous стародавнiх грекiв, то цей концепт збагнути вельми непросто; у певнiй формi вiн ототожнюеться з «нами самими». Вiдтак, деякi фiлософськi пiдходи заперечують усе, що не е «нами самими», тобто все те, що не е дотичним до Я. Все, що не належить до Я, на iхню думку, не iснуе. Це властиво захiдному нiгiлiзму та доктринi схiдноi фiлософii про Майю, або iлюзiю.

Втiм, це шукання дефiнiцii матерii та iдеi властиве не тiльки грецькому свiтовi, а й iндуським школам Пракрiтi та Пурушi. Першi брали за вiдправну точку матерiю, другi – Пурушу, або «унiверсальний дух».

Чи не найближче пiдступився до визначення цiеi кон'юнктурноi взаемодii матерii та духу Кант. Ідеальне вiн визначив як первинну субстанцiю, а матерiальне – як феномен, що вiдбуваеться на основi першого стосовно Бога.