Плисти проти течії

: У своiх попереднiх бесiдах та писаннях ви вельми вiдверто виклали свою нематерiалiстичну позицiю, тож у нас виникае запитання: чому Новий Акрополь виступае проти матерiалiзму?

Х.А.Л.: На це запитання вiдповiсти легко. Припустiмо, що в оцi дверi заходить лев, а в тi другi – пес. Я маю протистояти бiльшому i вимушений дiяти супроти того, хто становить реальну i конкретну загрозу. Пес навряд чи мене покусае; можливо, вiн просто щось винюхуе або зайшов полащитися. Але якщо на мене кинеться лев, вiн мене розшматуе.

Таким чином, Новий Акрополь виступае проти матерiалiзму не тому, що це школа утопiчних, екзальтованих iдеалiстiв, i не тому, що ми не розумiемо доконечнiсть матерiального свiту, а тому, що повстаемо проти бiльшого зла. Адже помiж двох зол одне е безпосереднiм i реальним. Це зло вже поглинуло половину свiту i зробило атеiстами бiльшу половину людства. Це зло – матерiалiзм, особливо дiалектичний. Ми боремося з дiалектичним матерiалiзмом, ми протистоiмо цьому матерiалiзму, i не через його справжню сутнiсть, а через те, що вiн спричинюе i пробуджуе в людях.

Так само ми противники буржуазного матерiалiзму, бо вiн теж безвартiсний i сприяе пробудженню в людинi егоiзму, чого фiлософи прийняти не можуть.

Тим-то ми толерантнiшi до скрайнього iдеалiзму, оскiльки сьогоднi свiт не загрожений тим, що 2 000, 3 000, 6 000 чи бiльше людей сидять у позi padmasana, запалюють паличку фiмiаму i кажуть: «Ми все залагодимо, створивши ментальну форму». Цi люди аж нiяк не вплинуть на сьогочасну iсторiю.

Натомiсть, iснування ядерних держав, властивих саме матерiалiзму, хай то капiталiстичному чи комунiстичному, становить неабияку загрозу. Це реальнiсть тут i тепер, i стосуеться вона нас усiх.

Тож Акрополь бiльше протистоiть скрайньому матерiалiзму, нiж скрайньому iдеалiзму, який наразi реальноi загрози не становить.

Д.С.Г.: Чи з того, що ви щойно сказали, можна виснувати, що Новий Акрополь е суто iдеалiстичною школою, тобто пропонуе жити тiльки в свiтi iдеi?

Х.

А.Л.: Акрополь – школа iдеалiстична, але не в тiм рiч. Наша школа не мае нiчого спiльного з тими скрайнiми iдеалiстами, якi обстоюють таку собi дихотомiю – протилежнiсть мiж духом, або iдеею, та матерiею.

Ми вiримо, що iснуе одне Цiле, яке мае матерiальнi, психологiчнi, ментальнi, духовi та iншi складники. Ми вiримо в платонiчний та унiверсальний концепт життя. Вiримо, що життя треба сприймати в усьому його розмаiттi.