Плисти проти течії

Не варто митцевi вiдкидати полiтику; не варто полiтиковi нехтувати науку. На нашу думку, людинi цiкаво все. Одна й та сама людина може доглядати маленький акварiум i, водночас, керувати великим пiдприемством, та ще й грати на скрипцi. Нiщо не може стати на завадi рiзнобiчнiй дiяльностi людини. Ми розглядаемо людину не як механiчну деталь, такий собi гвинтик, а в усiй ЇЇ величi, в усiй ii потузi, в усiй ii здатностi охоплювати рiзнi сфери дiяльностi на своему вiку. Людина – iстота багатогранна.

Отож, якщо вже вiд нас вимагають самовизначення, ми не можемо просто сказати: «ми акрополiтяни», бо на цi слова почуемо: «що ви цим хочете сказати?» Тому ми визнаемо себе iдеалiстами.

Але хочу наголосити, що наш iдеалiзм не е вiдiрваним вiд реального свiту, непрактичним чи полохливим. Це iдеалiзм у широкому сенсi, коли духове мае прiоритет над матерiальним, але не вiдкидае матерiальне. Існуе матерiальне та духове, i все разом iснуе у великiй таiнi, яку можна назвати Богом. Ми вважаемо, що людинi необхiдно не тiльки спiлкуватися, вести статеве життя, iсти, спати тощо, але й мати домашне вогнище, можливiсть усамiтнення, друга, подругу, довiрника, дещицю любовi, слави, гiдностi.

Оце i е, у загальних рисах, концепт iдеалiзму Нового Акрополя: Акрополiса, вишнього мiста, пошуку найвищих вартостей для людини.

Д.С.Г.: Наступне запитання стосуеться юнацтва. Всi намагаються визначити властивi йому ознаки. Але, позаяк на молоду людину покладаються певнi надii, кожному кортить висловити свою думку: на що вона здатна i що вiд неi чекати.

Серед рiзних характеристик, якими ii надiляють, iснують i супротивнi думки щодо того, чи молода людина за своею природою матерiалiст чи iдеалiст. Чи не подiлитеся ви своiми думками про юнацтво?

Х.А.Л.: Гаразд. Як на мене, «молодий» i «старий» не е вiковою категорiею. Не думаю, що рiч у сивинi. Дехто вже в двадцятирiчному вiцi не мае надii в своему серцi, розчарований у життi i е справдi старим. Натомiсть, ми бачимо iнших – сивочолих, з усмiхом на устах, з надiею в очах, дiяльних, скерованих у майбутне.

Ось вони, попри свою сивизну, справдi молодi.

Гадаю, що юнак не е неодмiнно матерiалiстом, а старша людина – iдеалiстом. Усе залежить вiд вдачi людини i вiд одержаного виховання. Я вважаю, що не можна бути абсолютним iдеалiстом, як i абсолютним матерiалiстом; кожен мае дещицю того й того, про що казав i Платон, тож, незалежно вiд вiку, в нас превалюе те чи те.

Д.С.Г.