Плисти проти течії

Але, поза фiлософською складовою, – даруйте, любi друзi, – чи не однаково нам, що про нас кажуть? Важливо, хто ми насправдi, що нам пiдказуе власне сумлiння. Важливо, що ми були, ми е i ми будемо, i хай собi думають, як собi хочуть. Нам до того байдуже.

Слiд зрозумiти, що чоловiковi чи жiнцi, якщо вони справдi чеснi, чуйнi i вiдважнi, байдуже, що про них думають люди. iм важить власне сумлiння, голос Бога в своему серцi i вiтер iсторii, що порушае всiх нас до нашого призначення.

Лекцiя, прочитана 27 жовтня 1979 року в осередку Нового Акрополя, Гран Вга 22, Мадрид, Іспанiя.

Про людину

Людина, ii мiфи i символи

У цiй лекцii йтиметься про людину та ii символи, iншими словами, про те, чому людина упродовж своеi iсторii обрала певнi символи i способи вираження.

Насамперед маемо визначити, що таке людина, не з погляду фiлософii, а з погляду ii вiкодавностi на Землi. Як ми добре знаемо, в рiзному часi iснували рiзнi погляди. У захiдному свiтi ще кiлька сторiч тому домiнувало бiблiйне уявлення, що людина е вiдносно новою креатурою, яка живе на Землi кiлька тисяч рокiв.

Нинi ми, звiсно, вважаемо таку думку хибною або символiчною. Можливо, правду було приховано в часи написання Старого Заповiту за символiчними фразами.

Немае жодних сумнiвiв, що людина живе на Землi мiльйони рокiв. Сьогоднi ми це знаемо напевне. Про це свiдчить наука, ii найсучаснiшi данi. Окрiм того, на прадавнiсть людини вказують еволюцiйнi змiни.

Нинi важко погодитися з примiтивними уявленнями часiв Дарвiна, коли вважалося, що людина походить вiд якогось виду антропоiдiв чи протоантропоiдiв.

Тодi було витворено простеньку схему, яка начебто всiх задовольняла i полягала в тому, що вiд Antropopithecus non erectus походить Antropopithecus erectus, вiд якого, зрештою, походить Ното sapiens. Згiдно з тими популярними теорiями минулого сторiччя, – вiд яких, на жаль, досi не вiдмовились у сучаснiй освiтi, – людина походить вiд рiзновиду мавп i звелася на ноги, аби дотягтися до плодiв на деревах, а позаяк вона була найслабшою серед тварин, то почала розвивати мислення.

Але на те нема жодних доказiв. До того ж, це надто хитромудра гiпотеза. Подумаймо, чому й iншi iстоти не зробили того самого. Крiм того, не виявлено жодних останкiв людини – чи то Sinanthropus pekinensis, чи якоiсь iншоi – на пiдтвердження того, що людина коли-небудь ходила не на двох ногах.

Класифiкацiя iсторичних перiодiв часiв Комте для нас неприйнятна.