Плисти проти течії

Ми вже не можемо говорити, що спершу людина створила цивiлiзацiю, засновану на магii, потiм – на релiгii, потiм – на фiлософii, i, зрештою цивiлiзацiю, що грунтуеться на наукових засадах. Сьогоднi нам вiдомо, що ця проста висхiдна лiнiя лiнiйноi еволюцii суперечить усiм археологiчним та етнографiчним знахiдкам.

Значно реалiстичнiшою е теорiя iсторичних циклiв, хай то останнi теорii Тойнбi чи давнiшi теорii стоiкiв. Іншими словами, ми маемо усвiдомити, що людина не прямувала до цивiлiзацii в лiнiйний спосiб, часто-густо вона збочувала на своему шляху, повертала назад i тупцювала на мiсцi, збираючись на силi, а багато людських спiльнот i багато цивiлiзацiй взагалi зникло.

Сьогоднi в деяких краях, де колись iснували великi цивiлiзацii, лишилися самi пустелi. Власне, не вам, перуанцям, про це говорити. У вашiй краiнi, пiд пiсками Наски та Іки, збереглися рештки високорозвиненоi культури, що вiдзначалася високим рiвнем знань, вишуканим гончарним мистецтвом та iконографiею, що свiдчить про еволюцiю розмислу.

Я побував у тiй пустелi. Але що я там побачив? Пустку та якусь хижу. А де ж бо зрошуванi землi та квiтучi сади? Де тi битi шляхи, якими несли на марах небiжчикiв до мiсць поховань на берегах чи на священних островах?

Звiсно, часовi цикли, геологiчнi й клiматичнi змiни неабияк вплинули на еволюцiю людини. В iнших краях свiту вiдбувалося точнiсiнько те саме. Натомiсть, у колись незалюднених краях тепер височать мегаполiси.

На мiсцi теперiшнього Нью-Йорку археологи не знайшли практично нiчого, а втiм, це одне з найбiльших мiст свiту.

Зазвичай людина оселяеться на мiсцях давнiших поселень, особливо коли прагне зробити чогось вартного. Вiдтак, ми не можемо твердити, що першi люди з'явилися в однiм краi, а потiм перебралися деiнде, бо на це немае доказiв. Власне, нам нiчого не вiдомо про походження людини. Теорiй iснуе багато, але я, як фiлософ, не хочу iх зараз торкатися, бо вони надто суперечливi.

Скажемо так: теорiй багато, i кожна з них мае слушнiсть, адже, як казав Сократ: «Я знаю тiльки те, що нiчого не знаю». У пошуках iстини вiзьмiмо собi за принцип: знати те, що ми знаемо, i знати, чого ми не знаемо, iнакше, замiсть того, щоб вибудовувати теорii та мiркування на реальних фактах, ми будемо змушенi пристосовувати реальнiсть до теорii.

Багато хто з нас вiд того вже втомився, бо ми стали очевидцями нещодавнiх невдач.