Філософія для життя. Пізнати себе краще

Основа будь-якого достатку закладена в душi, яка, за словами професора Хорхе А. Лiвраги, «не прагне достатку, бо вона блаженна своею природою». Душа е мiрилом нашого достатку, бо саме душа, якщо вона свiтла, е джерелом будь-якого достатку.

Бездiяльностi не бувае

Бездiяльним бути неможливо, просто iнодi може видаватися, що в нас усе принишкло, нiчого не ворушиться. Закони Природи змушують нас до постiйноi активностi, хоча б у ментальному, психологiчному, фiзичному планi, чи в усiх разом.

Але те, що всi аспекти особистостi перебувають у постiйнiй дii, ще не означае, що це правильна дiя.

Є дii механiчнi, звичнi, що нiчого не додають анi нашому розмислу, анi нашiй еволюцii.

Це елементарнi, неуникнi рухи свiту, в якому все вiбруе, в якому все перебувае в дii. І хоча цi рухи зрештою ведуть до вдосконалення, але одна рiч – вiддатися несвiдомiй неквапливостi плину життя, i геть iнша – працювати усвiдомлено, згiдно з законами Природи.

Бути готовим до служiння

Служiння зазвичай упереджено пов’язують з тяжкою i примусовою працею.

Але все навпаки. Це найбiльш вiльна дiяльнiсть людини, якою вона являе свою потребу давати, що вона й робить залюбки й самовiддано, усвiдомлюючи, що ii дii набувають цiнностi саме завдяки безкорисливостi, якою вона керуеться.

Страх i звага

Неможливе для людини можливе для Бога.

    Хорхе Анхель Лiврага

Поборювати страх

Те, що страх е головним ворогом на шляху мудростi, нам вiдомо, але треба в тому впевнитися.

Мудрiсть полягае не в тому, щоб забивати собi голову безвартiсними i безкорисними iдеями (саме зi страху чи з полохливостi, або iз зручностi, що е однiею з форм страху та полохливостi); мудрiсть – це наука жити, еволюцiонувати, ставати твердiшим вдачею i впевненiшим.

Звiсно, для того, щоб осягти мудрiсть, треба подолати багато незнаних шляхiв, треба торувати собi дорогу нетрями досвiдчень; боязко плентатися позаду, гадаючи, що так можна уникнути зустрiчей з незнаним, означае вiдкладати на потiм справжне життя, ба гiрше, доживати вiку в загроженому страхом усвiдомленнi того, що мiг зробити, але не зробив в очiкуваннi внутрiшнього героя, який так i не народився; це означае i далi жити в тенетах затишку й комфортностi.

Життя – це скарбниця мудростi, адже щокроку ми вчимося переборювати страх. Мова про твое життя, про твоi кроки. Не бiйся.