Філософія для життя. Пізнати себе краще

Подеколи ii войовниче обстоювання свободи iндивiда та його соцiальноi вiдповiдальностi нагадуе нам мудрiсть давнього Китаю, що ii виписав Конфуцiй… Також ми ознайомлюемося з кращим спадком мудрих пресократикiв, якi неодмiнно покликаються на Природу та ii тайнощi…

Тверда й грунтовна основа гарантуе синтетичнiсть цiеi працi, що ii нам пропонуе Делiя, разом з ii тривалим досвiдом дiалогу та спiлкування з рiзними людьми в рiзних краях свiту, якi мали нагоду слухати ii курси та лекцii.

Марiя Долорес Фернандес-Фiгарес

* * *

З подякою моему вчителевi Хорхе Анхелю Лiвразi

І не бракувало виправ до зiрок, до неозорих просторiв перебiгливим поглядом у мерехтливому нiчному небi, всiяному приязними свiтилами, у пошуках вiдсвiту Мiсяця у водах або сяева Сонця у краплi вранiшньоi роси. Тодi я не усвiдомлювала, як легко втекти з в’язницi часу. Нинi, заплющивши очi, я згадую твоi розповiдi i знаю, що ми направду мандрували в безмежжi, коли все довкола нас було обмежене та обтяжливе…

    Делiя Стейнберг, жовтень 1995

Вступ

(Авторськi нотатки з лекцii «Фiлософiя для життя», прочитаноi в Мадридi 16 листопада 2001 року).

Розмова про життя, про Фiлософiю для життя сьогоднi, певне, набувае неабиякоi ваги, позаяк останнiм часом ми звикли, на жаль, до новин про руйнацii, про смертi, про страждання. Перед цiею лавиною, що обвалюеться на нас, ми вимушенi знову заторкувати питання значущостi життя.

Саме про це я збираюся говорити сьогоднi – не про смерть, а про життя, i, як на те, навести один припис для життя, прадавнiй припис, що iснував упродовж багатьох сторiч. Це Фiлософiя: Фiлософiя для життя.

Не хочу нiкого стомлювати всякими-превсякими, котрим лiку нема, дефiнiцiями Фiлософii. Цi дефiнiцii значною мiрою залежать вiд епохи, залежать вiд фiлософа.

Вiд критерiю схiдного розмислу чи захiдноi ментальностi, або ж вiд того, якому типу Фiлософii надаеться бiльшоi ваги. Дуже непросто знайти дефiнiцiю, яка б нас задовольнила. Тим-то я вертаю назад, у минувшину, на бiльш як 2500 рокiв, i наведу дефiнiцiю, яку приписують Пiфагору.

Вона проста i загальнозрозумiла, адже Пiфагор не мав намiру давати дефiнiцiю Фiлософii, а просто вiдповiв на заувагу своiх учнiв.