На нашем сайте вы можете читать онлайн «Їжа. Італійське щастя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Культурология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Їжа. Італійське щастя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Їжа. Італійське щастя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олена Костюкович) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
Їжа. Італійське щастя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Їжа. Італійське щастя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Це рух «Слоу Фуд» з фiлiями у багатьох мiстах Італii.
Рух видае часописи i книжки, скликае конференцii, пiдтримуе освiтнi програми, вiн спрямований на збереження рiдкiсних якiсних продуктiв i страв рiзних мiсцевостей. Можна сказати, що цей рух дiе в руслi кулiнарноi археологii або кулiнарноi реставрацii. Вiн залучае не отупiлих, не знудьгованих, не впалих у сплячку громадян Італii в цiкаву спiльну роботу, яка дозволяе вчитися, знайомитися i разом насолоджуватися як простими, так i вишуканими радощами столу. І залучае до цих внутрiшньо-iталiйських радощiв також i неiталiйцiв.
Герцен писав про вроджену демократичнiсть iталiйцiв:
«Ця рiзкiсть меж, визначенiсть характерiв, самобутня особистiсть всього: гiр, долин, краiни, мiста, рослинностi, населення кожного мiстечка – одна з головних рис та особливостей Італii. Невизначенi кольори, невизначенi характери, туманнi мрii, мiнливi межi, примарнi обриси, неяснi бажання – це все приналежнiсть пiвночi. В Італii все виразне, яскраве, кожен клаптик землi, кожне мiстечко мае свое обличчя, кожна пристрасть – свою мету, щогодини – свое освiтлення, тiнь, наче ножем, вiдрiзана вiд свiтла…
…У iталiйцiв особливо розвинене почуття поваги до себе, до особистостi; вони демократiю не уявляють, як французи, вона в iхнiй вдачi; i пiд рiвнiстю вони не розумiють рiвномiрного рабства».
Демократичнiсть структури iталiйського суспiльства означае самодостатнiсть кожного села або бургу, вiдсутнiсть переваги одного мiста над iншим, столицi – над областю, центру держави – над провiнцiею.
«Це мiсто i село водночас», – писав про Італiю Гоголь Плетньову 2 листопада 1837 року. В Італii немае провiнцii, тому що, повторимо за Герценом, «кожне мiстечко мае свое обличчя». І в кожному мiстечку е свiй «iстiвний стяг». Це вид iжi, доведений до досконалостi саме в тiй мiсцевостi: флорентiйський бiфштекс, мiланське рiзотто, тревiзанський цикорiй, капрiйський салат. Цим видом iжi громадяни мiстечка або села пишаються. А вся Італiя пишаеться i цим видом iжi, i мiстечком.
У цiй книжцi ми домовимося називати такi страви «спецстравами», а продукти – «спецпродуктами», у такий спосiб перекладаючи рiдною мовою iталiйське слово «specialit?» i уникаючи варваризму «спецiалiтет».
А також тут часто застовуються такi рiдкiснi, взятi iз глибин росiйських словникiв термiни, як «олей» (olio), в значеннi «маслинова олiя», «оцет» (aceto), в значеннi «винний оцет».[1 - У словнику Даля: «ОЛЕЙ м. олея ж. южн. зап. елей церк. олия малорос. лат.





