На нашем сайте вы можете читать онлайн «Їжа. Італійське щастя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Культурология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
Краткое содержание книги Їжа. Італійське щастя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Їжа. Італійське щастя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олена Костюкович) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
Їжа. Італійське щастя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Їжа. Італійське щастя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
)] (Етрубль, Валле д’Аоста), персикiв (Канале, П’емонт), лiщини (Кортемiлiя, П’емонт), бiлого трюфеля Альби (Альба, П’емонт), меду (Арезе, Ломбардiя), жабок (Борнаско, Ломбардiя), кроликiв (Брембо, Ломбардiя), спаржi (Кантелло, Ломбардiя; Бассано дель Граппа, Венето), «рiзотто» (Вiллiмпента, Ломбардiя), черешень (Бареджо, Ломбардiя), молока (Трукаццано, Ломбардiя), гусятини (Мортара, Ломбардiя), бiлих грибiв (Мотта Вiсконтi, Ломбардiя), чорницi (П’яццаторре, Ломбардiя), яблук (Кальдонаццо, Трентiно), оливок (Пове дель Граппа, Венето), кукурудзи (Марано Вiчентiно, Венето), цикорiю (Крепадоро, Венето), полуницi (Фаедiс, Фрiулi), ракiв (Ремандзакко, Фрiулi), оливковоi олii (Монелья, Лiгурiя), кiльок (Дейва Марiна, Лiгурiя), коржiв (Рекко, Лiгурiя), смаженого на вугiллi м’яса (Терцорiо, Лiгурiя), равликiв (Борджо Вереццi, Лiгурiя), шавлiевих коржiв (Лаванья, Лiгурiя), нутових коржiв «фарiната» (Маiссана, Лiгурiя), каштанових коржiв (Россiльйоне, Лiгурiя), смаженого молочного поросяти i «тортеллiнi» (Лавеццола, Романья), свинячоi ковбаси «котекiно» (Валь Тiдоне, Романья), грiнок-«брускетте» (Предаппйо Альта, Романья), коренеплодiв (Сончiно, Ломбардiя)…
Трапляеться, що статуi угодникiв над бенкетними столами замiняють на портрети отцiв-засновникiв соцiальних рухiв.
Тодi на першому iталiйському святi «Унiти» у Марiано Коменсе (Ломбардiя), органiзованому славетним партизаном Вiллi Ск’яппареллi, «мiсцевий колорит» не пiдкреслювався, тобто нiхто не ставив собi за мету оспiвування мiсцевоi страви.
Спочатку свято «Унiти» замислювалось за французьким аналогом свят «Юманiте», перше з яких вiдбулось, як вiдомо, в паризькому передмiстi Безон у вереснi 1930 року. Учасники першого iталiйського свята, щоправда, пiдшукали таку iжу, що вiдповiдала революцiйному, комунiстичному забарвленню збiговиська – «поленту» (харч батракiв) i червоне вино.
Вино було червоним, бо, як усi розумiли i розумiють, у гастрономii звитяжного пролетарiату мае переважати червоний колiр… хоча в якiй iжi Італii червоний колiр не переважае?
Потроху на меню комунiстичних пiкнiкiв позначилося зростання добробуту iталiйського суспiльства. У часи економiчного дива (1960-тi рр.





