Переяславська Рада. 1654

Невдала для козакiв Берестецька битва 1651 року через невiрного союзника – кримського хана призвела до Бiлоцеркiвського договору, який значно урiзав навiть Зборiвськi умови 1649 року.

А вiйськовi дii тривали. Виснаження украiнського народу дiйшло краю. Мiста були зруйнованi, нiякоi допомоги ззовнi не було. 22 квiтня 1653 року до Москви прибуло нове посольство вiд Богдана Хмельницького – Кiндрат Бурляй i Силуян Мужиловський. Вони знову повторили прохання козацького гетьмана виступити на захист Украiни, прийняти ii «пiд високу руку» i послати на допомогу вiйськовi сили.

Однак цар спочатку вдався до дипломатичних консультацiй з урядом Речi Посполитоi. ЗО квiтня до Варшави прибуло посольство у складi князя Бориса Репнiна-Оболенського, окольничого Богдана Хитрово, дяка Посольського приказу Алмаза Іванова з листом до польського короля. Перед королем була поставлена вимога замиритися з козаками, повернути iм права i привiлеi згiдно iз Зборiвським договором, скасувати Брестську церковну унiю 1596 року.

Польський уряд вiдповiв рiшучою вiдмовою. Тодi посли заявили: «Государь о тех делах более терпеть не будет и о подобных неправдах велит писать в окрестные государства».

1 жовтня 1653 року царський уряд скликав Земський собор, на якому окрiм бояр були присутнi представники дворянства, духовенства, царськi чиновники, представники мiст, купецтва, селянства, стрiльцiв. Учасники собору, опрошенi «по чинам, порознь» висловилися за рiшення: «Гетьмана Богдана Хмельницького i все Войсько Запорожское з городами и землями принять».

В Украiну вiдправили посланникiв – стольника Р. Стрешнева i дяка М. Бредихiна, якi мусили виконати традицiйну функцiю дипломатичних вiдносин, що зберiгаеться досi: пiдготувати належнi умови для зустрiчей на високому державному рiвнi. Вони привезли повiдомлення про те, що цар висилае в Украiну високе посольство «Бутурлина с товарищи», щоб урочисто оголосити про перехiд Украiни пiд царський протекторат, а також про царський указ «о ратных людей сколько к ним на помочь послать».

Стрешнев повiдомив Богдана Хмельницького про мiсце з'еднання вiйськових сил Московськоi держави i козацьких полкiв та про умови iх забезпечення.

Стрешнев i Бредихiн просили гетьмана сповiстити полковникiв i «начальних людей» про посольство Бутурлiна. Гетьман запевняв, що вiн розiшле «листи» в усi мiста, закликаючи полковникiв, сотникiв, отаманiв, козацтво з'iжджатися до Переяслава.