Переяславська Рада. 1654

Московське посольство, дочекавшись додаткових iнструкцiй вiд царського уряду, а також новоi хоругви для гетьмана (перша пошкодилася в дорозi), в останнiх числах грудня вирушило з Путивля до Переяслава.

31 грудня воно прибуло туди. За п'ять верст од мiста посольство зустрiчали переяславський полковник Павло Тетеря iз сотником та отаманами i 600 козакiв. Посли зупинилися на подвiр'i, де мiстився «Посольський дiм».

Богдан Хмельницький перебував ще в Чигиринi. Вiн був зайнятий похороном сина Тимоша, а потiм не мiг вчасно дiстатися до Переяслава через ненадiйнiсть криги на Днiпрi.

6 сiчня ввечерi вiн уже був у Переяславi, вслiд за ним приiхали писар Іван Виговський та iнша генеральна старшина – обозний, суддя, осавули, а також полковники з полковою старшиною, сотниками i отаманами. Вiдбулася перша зустрiч гетьмана з московськими послами, неофiцiйна, на бажання гетьмана, в примiщеннi Бутурлiна. З'ясували порядок церемонiалу та офiцiйних зустрiчей: вранцi 8 сiчня проведуть таемну раду в Богдана Хмельницького з козацькою генеральною старшиною i полковниками, далi посли оголосять царську грамоту, пiсля чого знову вiдбудеться старшинська рада i нарештi – фiнальна переяславська акцiя – присяга в церквi гетьмана Богдана Хмельницького зi старшиною. А потiм стольники i дворяни проiдуть украiнськими мiстами i приймуть присягу вiд украiнського населення.

Однак старшинська рада, яка ухвалила прийняття царськоi протекцii, внесла корективи, що грунтувалися на демократичних засадах i звичаях козацтва та його iсторичному досвiдовi.

Вирiшено було зiбрати народ на раду. Пiсля першоi старшинськоi наради 8 сiчня о другiй годинi дня несподiвано для послiв закликали на загальновiйськову генеральну раду, б'ючи в тулумбаси, щоб, як записано в «Статейному списку» Бутурлiна, «на собрание всего народа слышать совет о деле, хотящем совершитися». Поели на цiй радi присутнiми не були.

Опис Переяславськоi ради маемо у «Статейному списку», тобто звiтi В.

В. Бутурлiна царю, що насичений подробицями, забарвлений риторичними прикрасами, хоча на Переяславськiй радi Бутурлiн не був присутнiй i про ii хiд дiзнався вiд iнших. Протокольного документального запису про неi не iснуе. Взагалi щодо статейних спискiв, що складалися послами, посланниками, агентами московського уряду i якi зосереджувалися потiм у Посольському приказi в Москвi, то iх об'ективнiсть i правдивiсть поставили пiд сумнiв уже сучасники.