Переяславська Рада. 1654

Цей документ цiкавий передусiм тим, що вiн е першим прикладом використання украiнсько-московського союзу 1654 року як засобу iдеологiчноi боротьби проти Украiни. У ньому Богдана Хмельницького оголошено зрадником за те, що вiн створив з Московiею антипольський союз i цим (на думку короля) вiдiрвав Украiну вiд Речi Посполитоi. Ян Казимир закликав Вiйсько Запорозьке вiдступитися вiд Богдана Хмельницького i повернутися до свого «законного» володаря польського короля. Тож, як бачимо, украiнсько-московський союз 1654 року став засобом антиукраiнськоi iдеологiчноi вiйни з перших мiсяцiв свого iснування.

Майже одночасно з «Собранием государственных грамот…», за iнiцiативою М. Сперанського (1772–1839), почалося видання законодавчих актiв Росiйськоi держави за весь час ii iснування. Це видання дiстало назву: «Полное собрание законов Российской империи». Актовий матерiал про подii Визвольноi вiйни в Украiнi мiстився в першому томi цiеi працi. Саме тут були вперше надрукованi так званi «Березневi статтi» (комплекс документiв назвали так через те, що були вони оформленi внаслiдок переговорiв украiнських послiв з московським урядом у березнi – квiтнi 1654 p.

), a також царська грамота з оголошенням вiйни Речi Посполитiй.

Крiм вищеназваних документiв там були листи Богдана Хмельницького з проханням про протекцiю та вiйськову допомогу проти Польщi, а також три царськi грамоти, адресованi Богдану Хмельницькому.

Дуже багато джерел з украiнськоi iсторii розглядуваного перiоду було зiбрано, розроблено та опублiковано завдяки дiяльностi «Общества истории и древностей российских при Московском университете», що дiяло з 1804-го по 1929 рiк, а точнiше – завдяки дiяльностi О.

Бодянського (1808–1877), який певний час (1846–1848 pp. i 1858–1877 pp.) обiймав посаду секретаря цього товариства. Завдяки йому «Общество» видало значну кiлькiсть джерел з iсторii Украiни на сторiнках «Чтений общества истории и древностей». Деякi з цих джерел потiм, за сприяння того ж таки О. Бодянського, вийшли окремими виданнями. Саме ним були виданi «Лiтопис Самовидця», «История русов», а також першi працi з iсторii Украiни, що були написанi в Росiйськiй iмперii починаючи з 60-х рокiв XVIII столiття. З-помiж них – «Краткое описание о козацком малороссийском народе» (1765) П. Симоновського, «Летописное повествование о Малой России» (1785–1786) О. Рiгельмана, цiла низка праць Г.-Ф. Мiллера, що стосуються iсторii Украiни, та iн. Що ж до нашоi теми, то найцiннiшою е праця Д.