Переяславська Рада. 1654

Бантиш-Каменського «Источники Малороссийской истории», яка була видана 1858 року за сприяння О. Бодянського. Тут уперше були надрукованi тексти договорiв украiнських гетьманiв з московськими царями вiд Богдана Хмельницького до Івана Мазепи. Договiр, датований 1654 роком, мае чотирнадцять статей.

Найбiльша публiкацiя джерел з iсторii Визвольноi вiйни за XIX столiття – це «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией» (далi – АЮЗР). Усього вийшло п'ятнадцять томiв «Актов…».

АЮЗР е також найбiльшою за всю iсторiю розгляду публiкацiею джерел з украiнсько-росiйських вiдносин 40 – 50-х рокiв XVII столiття. В основному вони грунтувалися на архiвах мiнiстерств закордонних справ та юстицii.

Документи, що стосувалися украiнсько-московського союзу 1654 року, були надрукованi у томах 3-му, 3-му додатковому, 8-му, 10-му.

Редагували «Акты…» вiдомi украiнськi та росiйськi iсторики: М. Костомаров (3-й т.), Г. Карпов (10-й т.), П. Кулiш (8-й т.

).

Найчастiше ми звертатимемося до 10-го тому, редактором якого був Г. Карпов. Том майже цiлком присвячений укладенню украiнсько-московського союзу 1654 року. Г. Карпов зiбрав усi доступнi йому документи, що стосувалися цiеi подii, починаючи вiд перших крокiв росiйського уряду, зроблених назустрiч Украiнi, аж до матерiалiв украiнсько-московських переговорiв березня – квiтня 1654 року. Там мiститься найповнiший варiант «Березневих статей», а також досить докладно подане листування з Москвою Богдана Хмельницького, Івана Виговського та iнших визначних украiнських вiйськових та полiтичних дiячiв.

Було зiбрано i видано багато актiв, що опублiкувалися ранiше. Зокрема деякi листи Богдана Хмельницького до царя, описання Переяславськоi ради сiчня 1654 року, жалуванi грамоти царя до гетьмана, до Вiйська Запорозького, до окремих осiб та iн.

Пiсля 10-го тому «Актов…»аж до початку 40-хрокiв XX столiття жодного значного видання джерел, що стосуються Визвольноi вiйни, зроблено не було.

Публiкувати джерела з iсторii Украiни перiоду Визвольноi вiйни середини – другоi половини XVII столiття знову почали наприкiнцi 30-х рокiв XX столiття. Поштовхом до цього стае початок Другоi свiтовоi вiйни, а точнiше – необхiднiсть iдеологiчного обгрунтування приеднання до СРСР Захiдноi Украiни та Захiдноi Бiлорусii 1939 року, а також те, що Украiна досить тривалий час не пiдлягала прямому радянському iдеологiчному контролю пiд час цiеi вiйни.