Переяславська Рада. 1654

Дiяльнiсть нацiонально-визвольного руху, представленого ОУН – УПА, ще бiльше загострювала необхiднiсть блокувати антирадянськi iдеологiчнi впливи в Украiнi. Ще до вiйни ГАУ НКВС СРСР запланувало на початок 40-х рокiв публiкацiю археографiчних збiрникiв з iсторii рiзних народiв СРСР, серед них – i з iсторii Украiни часiв Визвольноi вiйни. Проте вiйна завадила iх виданню.

Найбiльшi в iсторii археографiчнi публiкацii стосовно Визвольноi вiйни були здiйсненi з нагоди грандiозного iдеологiчного заходу – святкування трьохсотоi рiчницi возз'еднання Украiни з Росiею.

У 1953–1954 роках було опублiковано тритомне видання документiв та матерiалiв з iсторii Визвольноi вiйни: «Воссоединение Украины с Россией». Матерiали про створення украiнсько-московського союзу 1654 року мiстяться у 3-му томi збiрника. Тут було поновлено i розширено весь наявний досi актовий матерiал. Кожен варiант будь-якого акту, що увiйшов до збiрника, узгоджено з усiма iснуючими редакцiями i попереднiми виданнями кожного конкретного документа. З деяким запiзненням вийшли «Документы Б.Хмельницкого» (1961) та «Документы об Освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг.» (1965), що були логiчним продовженням «Воссоединения Украины с Россией» (1953–1954). В «Документах Б. Хмельницкого» було опублiковано 475 документiв, що належать гетьмановi, з них 106 опублiковано вперше. Цiннiсть видання полягае передусiм в тому, що це найбiльший збiрник документiв, створених украiнською стороною. Натомiсть «Документы об Освободительной войне украинского народа 1648–1654 гг. » в основному мiстять пам'ятки, що походять з польського табору. Цей збiрник включае 300 документiв, i бiльшiсть з них видано вперше.

Разом цi три працi е найбiльшою публiкацiею актових матерiалiв з iсторii Визвольноi вiйни за все XX столiття.

Мала репрезентативнiсть самих договiрних документiв, що е нинi в науковому обiгу, свiдчить про необхiднiсть вивчення обставин укладення договору 1654 року. Але тут ситуацiя ще складнiша.

Висвiтлення в джерелах украiнсько-росiйських контактiв 1648–1654 pp. грунтуеться на абсолютнiй бiльшостi документiв росiйського походження. У науковому обiгу досi немае жодного бiльш-менш повного неросiйського описання Переяславськоi ради 1654 року. З мiжнародних контактiв Украiни найкраще вiдображенi у джерелах украiнсько-польськi вiдносини. Ми маемо дуже багато як епiстолярних пам'яток, так i актового матерiалу, щоправда, переважно польського походження.