На нашем сайте вы можете читать онлайн «Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Политология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Жанр
Дата выхода
06 мая 2013
Краткое содержание книги Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Валерій Солдатенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У цій книзі подані короткі матеріали про тих, хто стояв біля витоків відродження нації, розробляв платформу Української революції, керував її втіленням в життя, очолював політично-координаційний центр національної державності.
Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Винниченка вразила розбiжнiсть, розрив, виростаюча на очах прiрва мiж декларованими комунiстичними iдеалами i гнiтючою реальнiстю. Вiн не мiг з морально-етичних мiркувань змиритися з багатьма неподобствами, що виявилися за першi три роки Радянськоi влади, з обуренням спостерiгав за народженням соцiалiстичних бюрократiв, процвiтанням хамства, намагався з'ясувати для себе – чи вартi такоi кровi, таких жертв тi змiни, якi зовсiм не покращили становища трудящих, а, здаеться, лише ускладнили, погiршили його.
Тут будет реклама 1
«Радянськоi влади, влади Рад, по сутi, немае, – рiшуче заявив вiн. – Є влада бюрократiв, окремих одиниць, якi спираються переважно на фiзичну силу вiйськових i адмiнiстративних апаратiв. З'iзди, збори, засiдання Рад носять характер декорацiй i не мають нiякого значення у розв'язаннi тих питань, якi на них начебто розглядаються. Резолюцii приготованi заранi i приймаються без дискусiй. Всiм керуе i завiдуе партiя (Р. К. П.). Вона мае 600.000 членiв.Тут будет реклама 2
Це величезний апарат чиновникiв i бюрократiв. Дисциплiна – казенна, чиновнича, заснована на покараннi, а не на моральному впливовi».
Врештi-решт Володимир Винниченко вiдчувае, дедалi переконуеться, що загалом далекою вiд унiверсальностi виявилася його абстрактна логiчна модель, яка передбачала досягнення нацiонального iдеалу з допомогою соцiалiстичноi революцii. В розпал переговорiв з радянською стороною – 13 липня 1920 р. – вiн в розпачi записуе у щоденнику: «…Виходу не бачу, бо е тiльки два виходи: або вiдмовитись бути украiнцем i тодi бути революцiонером, або вийти зовсiм з революцii й тодi можна бути украiнцем.
Тут будет реклама 3
Нi того, нi другого я не можу зробити, i те й друге боляче менi смертельно. А з'еднати те й друге не можна, iсторiя не дозволяе. Коли б не було в мене ще лiтератури, мистецтва, я серйозно почав би думати ще про один вихiд: смерть. Вона розв'язала б найкраще цей вузол. І тiльки те, що я ж можу служити i революцii, i комунiзмовi, добру i розвитковi життя своiм пером, що я можу бути цiнним i корисним людям не тiльки як полiтик, а як i лiтератор, це вiдхиляе останнiй вихiд.Тут будет реклама 4
Але туги не вiдхиляе. Тоскно менi, тяжко, задушно. Криком кричав би, дряпав би землю кiгтями. А чи роздряпав би iсторiю, одним iз наслiдкiв якоi е й оцей маленький iнцидент?». На той час вiн зневiрився i в можливостi швидкоi перемоги свiтовоi пролетарськоi революцii.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Проект «Україна». 1917—1920 рр. Постатi, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
