Проект «Україна», або Крах Симона Петлюри

було засновано Нiмецьку робiтничу партiю. 24 лютого 1920 р. Їi перейменували у Нiмецьку нацiонал-соцiалiстичну робiтничу партiю. Того ж дня ii лiдер оголосив програму партii, першi два пункти якоi були сформульованi так:

– «ми вимагаемо об'еднання всiх нiмцiв на пiдставi права самовизначення народiв у Велику Нiмеччину»,

– «ми вимагаемо рiвноправностi для нiмецького народу, нарiвнi з iншими нацiями…».

Наголошуемо: майбутнiй керiвник Нiмеччини, якого вважають одним iз найбiльших злочинцiв свого часу, полiтик, який поставив догори ногами весь свiт, вимагав лише рiвних прав для свого народу.

Володимир Винниченко, натомiсть, вимагав вищих прав для найбiльш злиденноi частини неiснуючого ще «украiнського» народу – за рахунок бiльш заможних спiвгромадян, насамперед – iнших нацiональностей.

Отже, попри всi високi нацiональнi, патрiотичнi почуття, доводиться погодитися з такими висновками:

– «лiдери УНС готовили Украiнi не сильну державну владу, а соцiялiстичну руiну, яка почалася з моментом захитання гетьманськоi влади»,[71 - Шляхтиченко М.

До iсторii Директорii Украiнськоi Народноi Республiки. – С 58.]

– УНС не був анi «загальнонацiональним об'еднанням», анi цiлком «украiнським»,

– роль УНС в органiзацii антигетьманського повстання була «чисто декоративною».[72 - Бойко О. Украiнський Нацiональний Союз i органiзацiя протигетьманського повстання // Проблеми вивчення iсторii Украiнськоi революцii 1917—1921 pp. – Киiв, 2002. – 295 с – С.

157, 161,182, 186.]

Подii наступних днiв, тижнiв, мiсяцiв не залишають сумнiвiв у справедливостi цих висновкiв.

Висновок автора

За дев'ять десятирiч украiнськi iсторики рiзних шкiл та генерацiй так i не дiйшли згоди щодо часу, мiсця, обставин утворення так званого Украiнського Нацiонального Союзу, який начебто створив так звану Директорiю, яка, в свою чергу, нiбито зорганiзувала антигетьманське повстання, очолила його, а згодом – проголосила й очолила Украiнську Народну Республiку, яка буцiмто проiснувала на територii сучасноi Украiни до кiнця 1920 р.

III

Хто створив Директорiю? Стан розумiння проблеми

Перший системний дослiдник тiеi доби запровадив до наукового обiгу двi тези, широко вживанi у науковiй та популярнiй лiтературi й сьогоднi, якi увiйшли в усi пiдручники з iсторii Украiни, отже, стали аксiомами. Аксiома, як вiдомо, – це твердження, яке не потребуе доказiв.