Археологiя. Дитяча енциклопедія

Мати померла, батько розорився. Чотирнадцяти рокiв Шлiман залишив батькiвську домiвку i став на самостiйний шлях. Вiн працював посильним у крамницi, юнгою на кораблi, мандрував пiшки з мiста до мiста, жебракував… нарештi вiн влаштувався агентом до торгового дому в Амстердамi. За цей час Шлiман вивчив кiлька еропейських мов, причому метод вивчення вiн вигадав самостiйно. Фiрма, в якiй працював молодий Шлiман, вела справи з Росiею. У 1846 роцi молодий пiдприемець, вивчивши вже i росiйську мову, як представник торговоi фiрми переiжджае до Санкт-Петербурга i вже через кiлька мiсяцiв вiдкривае власний торговий дiм.

А ще якийсь час по тому стае мiльйонером. Тепер вiн – оптовий купець першоi гiльдii, почесний громадянин Санкт-Петербурга, суддя столичного торгового суду i директор Імператорського банку Росiйськоi iмперii. Перебуваючи на гребенi цього успiху, вiн написав: «Небо у дивний спосiб благословило моi торговельнi справи, i наприкiнцi 1863 року я став власником такого майна, про яке не мiг навiть i мрiяти. Тому я вирiшив полишити торгiвлю й цiлком присвятити себе науковим заняттям».

У 1870 роцi Шлiман поплив до берегiв Малоi Азii. Важко було уявити, що кiлька тисяч рокiв тому тут вирувало життя, квiтували сади й височiли храми. Годинами Шлiман блукав береговою смугою з книжкою в руках, щось пiдраховував i замальовував, цитуючи про себе рядки «Ілiади». Поруч зi Шлiманом завжди була його дружина – гречанка Софiя Енгастроменос.

Стiни Троi

Бiографiчнi вiдомостi про Гомера, що дiйшли до нас, дуже недостовiрнi.

Греки пiзнiх часiв навiть не знали, звiдки вiн був родом. Сiм мiст, сперечаючись, звуться вiтчизною Гомера: Смирна, Хiос, Колофон, Пiлас, Аргос, Ітака, Афiни.

До 70-х рокiв XIX столiття вiдомостi про Трою i взагалi про культуру та iсторiю Грецii до початку I тисячолiття до н. е. обмежувалися свiдченнями Гомера в поемах «Одiссея» та «Ілiада» i кiлькома легендами й мiфами. Однi вченi вважали все це суцiльною вигадкою, iншi припускали якiсь елементи дiйсностi.

Шлiман довiряв Гомеровi беззаперечно.

Поеми Гомера вперше були надрукованi в 1488 роцi у Флоренцii.

План городища Троi II

Питання про мiсцезнаходження Троi було суперечливим. У давнину вважали, що Троя знаходилася на мiсцi Нового Ілiона, i саме тут Ксеркс i Александр Македонський здiйснювали своi жертвоприношення. У кiнцi XVIII столiття французький мандрiвник Лешевалье доводив, що Трою треба шукати пiвденнiше, поблизу сучасного села Бунарбашi.