Динозаври. Дитяча енциклопедія

А в глибинi ховаються дивовижнi «документи», якi розповiдають про те, що вiдбувалося на планетi мiльйони рокiв тому, коли ще не було людей. Тепер найважливiшi для iсторii документи зберiгають i надають для здiйснення наукових розвiдок спецiальнi установи – архiви. То якi ж «документи» мiстить земля i хто iх збирае?

Всi знають: якщо кiмнату не прибирати кiлька днiв, на пiдлозi з’являеться тоненький шар пилу. А поверхню Землi нiхто не прибирае. От часточки пилу i вiдкладаються на нiй, дедалi щiльнiшим шаром вкриваючи земну поверхню.

Вiдомо, що в усi часи, вiдтодi як планета стала твердою, вiтер та вода руйнували гiрськi породи. Вони розпорошували й розмивали поверхню материкiв, несли пiсок та мул у низини. Якби цього не було, земна поверхня досi залишалася б голою i твердою, бо саме такою е основа материкiв, яку товстою ковдрою покривають пухкi породи. Вони утворенi зi звичайного пилу та осадових порiд, якi нанесла вода. Геологи називають iх вiдкладеннями.

Шар вiдкладень дуже товстий, бо формувався мiльярди рокiв iз рiзною швидкiстю.

Наприклад, коли в Єгиптi пiд шаром пiску завтовшки три метри було знайдено будiвлi, спорудженi за правлiння фараона Рамзеса II (вченим вiдомо, що царював вiн 3 тис. рокiв тому), стало зрозумiло, що швидкiсть вiдкладень тут становила один метр за одне тисячолiття. Але така швидкiсть е винятковою. Зазвичай цей процес вiдбуваеться значно повiльнiше. Так, спостереження за роботою води й вiтру в Англii свiдчать про те, що тут за тисячу рокiв вiдкладаеться шар породи завтовшки близько 3 см породи, а в Пiвнiчнiй Америцi – завтовшки лише 1 см.

Вiтру та водi допомагають льодовики, якi повiльно рухаються величезною крижаною стрiчкою i тягнуть за собою камiння, пiсок i все, що зустрiчають на своему шляху. Коли клiмат теплiшае, вони тануть i залишають характернi вiдкладення з пiску та камiння, яке стало гладеньким внаслiдок тертя пiд час руху з льодовиком.

Нашарування вiдкладень побачити дуже просто. Достатньо поглянути на крутий берег рiчки.

Вiн вiдкривае прошарки рiзного кольору, якi лежать один на одному, нiби аркушi в купi паперу, й справдi подiбнi до архiвних документiв.

Що ж «записано» на тих вiдкладеннях? Як це не дивно, досвiдчена людина може прочитати на них дуже багато.

Якщо обережно знiмати шар за шаром, вони починають розповiдати про те, що вiдбувалося в цих мiсцях у сиву давнину. Скажiмо, шар, розписаний дрiбними хвильками, – це слiд морського прибою. Значить, колись тут було море.