Динозаври. Дитяча енциклопедія

Вони добре прижилися в Пiвнiчнiй Америцi й навiть у Гренландii. Для iнших мiсць бiльш характерними наприкiнцi крейдяного перiоду були дуби, верби, калини.

Серед квiткових виникли й такi, що навчилися iсти комах, – адже рослинам, якi опинилися на бiдних землях, бракувало поживних речовин. Хижi рослини приваблювали комах солодким нектаром або краплями, що нагадували росу, так само, як це робить добре вiдома нам росиця.

Але головним надбанням рослин стало вмiння заплiднюватися за допомогою пилку, який споживали комахи i переносили на своiх лапках з квiтки на квiтку.

Запиленi квiтки утворювали плоди або ягоди, всерединi яких визрiвало насiння.

Значно зросла кiлькiсть трав’янистих рослин, серед яких теж було багато квiткових. Жовтi та бiлi квiти вкривали, мов ковдрою, тогочаснi степи та луки. Квiтки iнших кольорiв з’явилися трохи пiзнiше.

У тваринному свiтi все ще панували динозаври та iхнi родичi, якi захопили не тiльки землю й морськi простори, а навiть повiтря. Проте наприкiнцi крейдяного перiоду вони зникли, щоб звiльнити мiсце для справжнiх птахiв та ссавцiв.

Кайнозойська ера

Ера нового життя, яка почалася близько 70 млн рокiв тому i тривае донинi, зветься кайнозойською. В цей час континенти остаточно набули сучасного вигляду, з’явилися звичнi для нас рослини i тварини. Науковi розвiдки свiдчать про те, що вже на початку кайнозою на планетi не залишилося жодного динозавра. Тому на цьому розповiдь про особливостi умов i характер життя в межах геохронологiчних перiодiв закiнчуеться.

Але допитливi читачi можуть дiзнатися про них з книжок: Уткiн В. Життя Землi: Нарис про будову Землi та розвиток життя на нiй. – К.: Веселка, 1983. – 167 с., iл.; Яковлева И. H., Яковлев И. Н. По следам минувшего. – М.: Дет. лит., 1983. – 319 с., ил.

Архiв пiд ногами

Щодня ми ходимо по землi i не дуже замислюемося, що ж саме знаходиться у нас пiд ногами. Земля – та й годi. Нiчого особливого. Тверда, коли пануе спека. Слизька пiсля дощу.

Закоцюбла взимку. Але, якщо взяти лопату i трохи заглибитися пiд поверхню грунту, допитлива людина побачить безлiч цiкавого i таемничого. Землю з певнiстю можна назвати справжнiм архiвом, який створила сама природа.

Це особливий архiв. Вiн охоплюе сотнi мiльйонiв квадратних кiлометрiв[1 - Площа материкiв, островiв i океанiв становить 510 млн кв. км.], покриваючи всi материки та дно океанiв. На ньому стоять мiста, шумлять лiси, колосяться ниви.