Динозаври. Дитяча енциклопедія

З’ясувалося, що тут колись внаслiдок катастрофи загинуло цiле стадо iгуанодонiв (див. главу «Величезнi травоiди»). Понад тридцять тварин з невiдомих причин провалилося в ущелину i там загинули.

Найкраще збереглися тварини, якi жили у водi або з якихось причин потрапили до неi. Там iх швидко занесло мулом. М’якi тканини згнили, твердi (наприклад, кiстки або черепашки) залишилися. Море вiдступило, рiчка чи озеро висохло, залишились глинястi породи, вапняк або пiщаник, де найчастiше i знаходять окам’янiлостi.

Дуже рiдко, але таки трапляеться знайти викопнi рештки у вулканiчних породах, якi утворилися з лави. Одного разу в Орегонi розкопали пустотiлу форму цiлiсiнького давнього носорога, який загинув у вогняному потоцi 20 млн рокiв тому.

Микола Іванович Андрусов

А от комах найчастiше знаходять у бурштинi, який утворився зi смоли викопних дерев. Пiд час спеки дерева починали «плакати» смолою, в яку й потрапляли необережнi дрiбнi комахи. Потiм краплi смоли разом iз деревами вкривалися осадовими породами, дерева кам’янiли, смола перетворювалась на бурштин, а комахи зберiгалися мов законсервованi.

Вони й зараз виглядають так, немов загинули лише кiлька днiв тому. Але насправдi це не так. Всерединi бурштинового уламка лишилася пустотiла форма, вистелена тонiсiнькою плiвкою з решток загиблоi iстоти чи шматочка рослини.

Серед всесвiтньо вiдомих вчених, якi працювали в галузi палеонтологii, почесне мiсце належить украiнцю Миколi Івановичу Андрусову, який став одним iз засновникiв цiеi науки.

Крiм того, вiн першим дiзнався про те, що вода у глибинах Чорного моря мiстить велику кiлькiсть сiрководню.

Ювелiри цiнують бурштин з комахами значно вище за звичайний. Дуже цiнним е вiн i для палеонтологiв, бо комахи, шматочки листя та iншi рештки зберiгають у бурштинi найдрiбнiшi деталi.

Якщо дуже пощастить, вченi знаходять рештки вимерлих тварин, майже неушкодженi часом. В умовах холодного клiмату Аляски та Сибiру пiд час надзвичайноi вiдлиги, внаслiдок сповзання грунту час вiд часу на поверхнi з’являються тiла мамонтiв та доiсторичних носорогiв, якi у вiчнiй мерзлотi, наче в морозильнiй камерi збереглися дуже добре.

Часто недоторканими залишаються смух, шкiра, м’язи, внутрiшнi органи. Одного разу палеонтологи навiть скуштували мамонтового м’яса, воно виявилося зовсiм свiжим i смачним.

Поступово Земля шар за шаром вiдкривае своi таемницi, але зрозумiти iх дуже нелегко.