Динозаври. Дитяча енциклопедія

Мiж цими умовними вiдрiзками часу, кожний з яких тривав багато мiльйонiв рокiв, немае чiтких меж, бо змiни вiдбувалися дуже повiльно.

Таким чином, iсторiю розвитку нашоi планети можна уявити у виглядi таблицi-календаря, де водночас iз назвами ер та перiодiв зазначено iх тривалiсть. Таку таблицю називають геохронологiчною, бо в перекладi з давньогрецькоi «гео» означае «земля», а «хронос» – «час».

Геохронологiчна таблиця

Архейська ера

Найдавнiша ера названа архейською. В той час на земнiй кулi тiльки почала формуватися земна кора.

Природно, життя тодi на планетi ще не було.

Протерозойська ера

Наступну еру називають протерозойською, тобто ерою первiсного життя. Саме тодi на планетi з’явилися першi ознаки життя у виглядi одноклiтинних, а потiм i первiсних багатоклiтинних органiзмiв. Згодом з останнiх виникли першi рослини (бактерii, синьо-зеленi водоростi) та складнi з бiологiчноi точки зору iстоти, наприклад безхребетнi черви, медузи та губки. Але життя iснувало лише в морях, бо склад атмосфери та ультрафiолетове випромiнювання Сонця створювали несприятливi для нього умови на суходолi.

Палеозойська ера

За протерозоем настала ера давнього життя, або палеозойська ера. Вона почалася 570 млн рокiв тому i тривала 340 млн рокiв. Їi початком вважають появу органiзмiв з кiстяками, черепашками та панцирами.

Побачити першi бактерii вченим допомогла здатнiсть мiнералу пiриту та деяких сполук кремнiю до замiщення м’яких тканин. Таким чином у вiдкладеннях утворилися точнi копii рiзних викопних iстот, зокрема одноклiтинних органiзмiв.

Таку копiю вченi називають «реплiкою на молекулярному рiвнi». Побачити ii, звичайно, можливо лише за допомогою потужного електронного мiкроскопа. Наприклад, одна з найдавнiших знайдених завдяки цьому явищу клiтин мае довжину 0,7 i ширину 0,2 мк.

Це був досить бурхливий перiод iсторii Землi. В атмосферi планети вирували потужнi урагани. Їi поверхня здригалася вiд землетрусiв i вулканiчних вивержень.

Кiлька разiв змiнювався клiмат. Вологi перiоди змiнювалися посушливими, кожний з яких тривав багато мiльйонiв рокiв. Моря висихали, на iх мiсцях утворювалися пустелi.

У першiй половинi палеозою життя, як i ранiше, iснувало тiльки в морях. Бiльшiсть iстот мешкала на днi, у величезних мiлководних лагунах, що оточували материки. Риб ще не було. Потiм з’явилися першi плавцi – головоногi молюски. Лагуни стали колискою i для перших хребетних тварин.