Динозаври. Дитяча енциклопедія

Вони були малорухливi, не мали щелеп i парних плавцiв, живилися мулом, точнiше органiзмами, якi iснували в ньому. Першi хребетнi тварини стали предками риб.

У другiй половинi палеозою в атмосферi зросла кiлькiсть кисню та озону. Озоновий шар почав затримувати проникнення на поверхню Землi великоi кiлькостi небезпечного ультрафiолетового випромiнювання, а це дало змогу рослинам та iстотам покинути морську колиску й потроху опановувати суходiл.

Палеозойську еру вченi подiляють на шiсть перiодiв: кембрiйський, ордовицький, силурiйський, девонський, кам’яновугiльний та пермський.

Кожен з них мае своi цiкавi особливостi, якi дозволяють уявити, як саме з’явилися динозаври.

Кембрiйський перiод

Перший, кембрiйський перiод, або просто кембрiй, названо на честь Кембрiйських гiр в Англii, де вперше 1836 року були дослiдженi вiдкладення того часу. Вiн тривав 70 млн рокiв.

У кембрii на мiсцi холодного Льодовитого океану iснував досить теплий материк Лавренцiя.

На пiвдень вiд нього був розташований Бразильський материк, який формою нагадував яйце. Європа була меншою за сучасну i умовно названа науковцями Руським материком. Мiлководне Кембрiйське море вiддiляло ii вiд Сибiрського материка, який лежав у районi сучасного Захiдного Сибiру. На пiвдень вiд нього iснував невеликий Китайський материк, чия територiя збiгаеться з мiсцем розташування Китаю. В той час iснувала i Африка, яка була дещо меншою за сучасну. А от так званий Австралiйський материк тягнувся вiд сучасноi Індii до Захiдноi Австралii.

Цi материки повiльно дрейфували поверхнею планети, iнодi зiштовхувалися, знов розходилися i утворювали безлiч островiв, якi згодом знов приеднувалися до материкiв або iх заливали морськi хвилi. Існували й острови вулканiчного походження.

Вулканiчна дiяльнiсть на планетi була дуже активною. Мiльйони вулканiв продовжували вивергати лаву, попiл та гази. Земна поверхня здригалася вiд землетрусiв i залишалася абсолютно голою.

На суходолi не було рослин, не бiгали тварини, не лiтали птахи. Лише мовчазне камiння та пiски панували у свiтi.

Життя вирувало тiльки у кембрiйських теплих i мiлководних морях. Там жили дивовижнi iстоти, наприклад, археоцеати – губкоподiбнi органiзми з пористим вапняним кiстяком. Формою вони нагадували келихи або чашi, тому так i звуться (у перекладi з давньогрецькоi слово «археоцеат» означае «давня чаша»).