Бій під Крутами. 1918

Так закiнчився бiльшовицький переворот, який нова влада згодом назве Великою Жовтневою соцiалiстичною революцiею i багато рокiв буде пiдносити радянському народу як одну з найбiльш доленосних подiй нового часу. Не було знаменитого штурму Зимового, який кожен з нас бачив у кiно, не було гнiву повсталого народу. Мало мiсце звичайне захоплення влади. А попереду роки громадянськоi вiйни, голоду, хвороб i репресiй.

Початок громадянськоi вiйни

Створення Центральноi Ради, ii перший i другий унiверсали

Саме жовтневий переворот, як не дивно, зiграв на руку Украiнi й iншим поневоленим народам Росiйськоi iмперii, дозволивши iм розпочати свою iсторiю з нового листа й отримати незалежнiсть.

Несподiвано зникла сильна рука самодержця, котра утримувала украiнцiв у покорi росiйськiй коронi ще вiд часiв Петра І i Катерини II. Нова влада, яка тепер була у Петроградi, мала таку кiлькiсть власних невирiшених проблем, що просто фiзично не могла контролювати Киiв i припинити його спроби вийти з-пiд контролю росiйськоi влади. Розпочиналась громадянська вiйна.

З найбiльш важливих причин громадянськоi вiйни в сучаснiй iсторiографii визнаються протирiччя, якi збереглися на просторах колишньоi Росiйськоi iмперii пiсля Лютневоi революцii. Цi протирiччя мали передусiм соцiальний, полiтичний та нацiонально-етнiчний характер. Як ми могли бачити на початку книги, цi протирiччя накопичувались задовго до жовтневого перевороту i лише з послабленням впливу влади на ситуацiю у краiнi змогли нарештi з'явитися на поверхнi.

Слiд сказати, що «пролетарська революцiя» вiд початку розглядалася лiдерами бiльшовикiв як розрив громадянського миру, разом з яким повинна розпочатися громадянська вiйна. Ця вiйна, на iхню думку, мала стати проявом вищоi фази класовоi боротьби, тобто боротьби мiжнародного пролетарiату i буржуазii. Тому бiльшовики не тiльки були готовi до ведення громадянськоi вiйни, вони бажали наблизити ii початок в силу теоретичних постулатiв свого вчення. Ще на початку Першоi свiтовоi вiйни у 1914 роцi ними було висунуте гасло «Перетворимо iмперiалiстичну вiйну на вiйну громадянську!».

І хоча пiсля перемоги Лютневоi революцii В. Ленiн прибрав гасло про громадянську вiйну з перелiку найближчих планiв бiльшовицькоi партii, говорити про те, що ii не було в планах бiльшовикiв, було б помилкою. Скорiше це вiдбулось через той факт, що В. Ленiн напередоднi жовтневого перевороту плекав надii, що Тимчасовий уряд добровiльно вiддасть владу в краiнi бiльшовикам.