Бій під Крутами. 1918

На захист такоi гiпотези можемо навести висловлювання росiйського iсторика, професора Європейського унiверситету в Санкт-Петербурзi Бориса Колоницького. Науковець наголошуе, що «культурно i психологiчно бiльшовики i пiсля зняття даноi тези готовi були розпочати громадянську вiйну задля перетворення свiтовоi вiйни на свiтову революцiю, i вже до вересня 1917 року курс на "збройне повстання" i на "громадянську вiйну" був повернутий». Не останню роль вiдiграли й полiтичнi амбiцii В. Ленiна та його адептiв. Прагнення бiльшовикiв будь-що утриматися при владi, встановити диктатуру партii i будувати нове суспiльство виходячи зi своiх теоретичних засад зробило громадянську вiйну неминучою.

Громадянська вiйна супроводжувалася широким втручанням низки iноземних краiн у внутрiшнi справи Росii. Саме iноземнi держави часто пiдтримували нацiонально-визвольний рух у певних регiонах, використовуючи прагнення народiв колишньоi iмперii до незалежностi з метою поширення на них свого впливу. А якщо згадати той факт, що початок громадянськоi вiйни у Росii збiгся з продовженням Першоi свiтовоi вiйни, стае зрозумiлим, що кiлькiсть краiн, якi хотiли здобути власнi дивiденди з полiтичноi нестабiльностi у Росii, була чимала.

Це, зокрема, Австро-Угорська iмперiя i Нiмеччина, Османська iмперiя та Британiя зi своiми численними домiнiонами. Здiйснювали вiйськову iнтервенцiю на територiю колишньоi Росiйськоi iмперii Італiя i Грецiя, Сербiя i Румунiя, навiть Японiя i Китай намагались покращити свое мiжнародне становище за рахунок охопленоi революцiею Росii.

Що ж до украiнських теренiв, тут теж не обiйшлось без втручання iноземних вiйськ, у першу чергу нiмецьких. Використовуючи прагнення украiнцiв побудувати власну державу, ослаблена вiйною Нiмеччина поспiшила скористатися iз сприятливих обставин.

Ранiше ми розглядали ситуацiю у Росiйськiй iмперii напередоднi початку Першоi свiтовоi вiйни, тож спробуемо тепер проаналiзувати становище, яке склалось того часу в Украiнi.

І хоча Украiну меншою мiрою, анiж росiйськi губернii iмперii, торкнулись сумнозвiснi подii часiв Столипiна, котрi вирiзнялись доволi жорстокими репресiями проти селянського руху, початок новоi вiйни був болiсним для украiнцiв. На думку багатьох iсторикiв, для украiнських народiв Росiйськоi i Австро-Угорськоi iмперiй ця кривава бiйня пройшлася, «як ножем по серцю», примушуючи представникiв одного народу вбивати одне одного в армiях ворогуючих держав.