Коліївщина. 1768

Бажаючи закрiпити поселенцiв (польськi пани побоювались, що селяни перейдуть на Лiвобережжя), iм обiцяли, що першi 25 рокiв вони будуть вiдробляти панщину тiльки один день на тиждень. Але, як тiльки люди осiли та обзавелися господарством, пани зажадали три, а в деяких мiсцях i чотири днi панщини та додали iншi повинностi.

Кожний хлопець або дiвчина, якi мали 15 рокiв, були зобов'язанi вiдробляти повну панщину. До того ж економ мав нiчим не обмежене право визнати й молодших дiтей хлопа досить мiцними та примусити iх працювати.

Робочий день тривав 12 годин взимку i 19 годин влiтку, та була ще й «норма» – економ назначав, скiльки чого мав зробити хлоп за день. Якщо не виконав, то мав працювати вночi.

Не менш принизливими були накладенi на усiх селян горiлчанi повинностi: кожний хлоп мусив купити у панському шинку визначену кiлькiсть лiтрiв горiлки й пива. Це приводило до того, що орендарi шинкiв, зазвичай евреi, нещадно розводили горiлку водою.

Та особливо обурювало селян те, що навiть церкви польськi пани вiддавали на вiдкуп тим же евреям. Селяни мали платити грошi за те, щоб користуватися православним храмом. Тому зрозумiло, як до евреiв ставилися на селi.

Отже ми бачимо, що переважна бiльшiсть людей у Польщi не мала нiяких громадянських прав. Навiть вiльнi люди були безсилi вiдстояти своi права в судi. Бо в польських судах того часу засiдали спадкоемнi суддi i дрiбнi шляхтичi, якi отримали цю посаду з рук одного з магнатiв i з собачою вiдданiстю боронили його iнтереси, та люди, яких рекомендували впливовi ксьондзи.

Вони нерiдко бували навiть неписьменними i для винесення рiшення питали ради та дозволу свого духiвника.

Для чого так детально зупинятися на зображеннi польськоi системи правосуддя? Бо саме вона демонструе рiвень прав i свобод у Речi Посполитiй. Прочитавши судовi акти, що описують жорстокi тортури, яким пiддавали звинувачених у зовсiм диких речах, наприклад у чаклунствi, можна з чистим сумлiнням заперечити тим iсторикам, якi стверджують, що поляки принесли на украiнськi землi порядок та культуру, i малюють гайдамацькi повстання як бунт темного простолюддя iз уродженим нахилом до розбою, вбивств i пияцтва.

Колiiвщиною називають повстання украiнського народу проти польських загарбникiв, що спалахнуло на Правобережжi навеснi 1768-го i тривало до лiта 1769 року.