На нашем сайте вы можете читать онлайн «Біле ікло». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежные приключения. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Біле ікло

Автор
Дата выхода
20 ноября 2015
Краткое содержание книги Біле ікло, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Біле ікло. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джек Лондон) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Біле ікло» - пригодницька повість відомого американського письменника і громадського діяча Джека Лондона (англ. Jack London, 1876-1916). *** Це історія одомашненого вовка, що показана очима братів наших менших. Постійна зміна господарів Білого Ікла лише підтверджує різноманіття людських характерів. Іншими видатними творами Джека Лондона є «Любов до життя», «Поклик предків», «Пригода», «До Адама», «Гра», «Залізна п'ята», «Час-не-чекає» і «Дочка снігів». Джек Лондон став автором численних «північних» романів, що оповідають про долю суворих мешканців Аляски з їх життєствердним оптимізмом і вірою в майбутнє.
Біле ікло читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Біле ікло без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Вгамуй вже свое «якби та якби», – сердито накинувся на нього Генрi. – То печiя тебе турбуе. З’iж ложку соди i тобi стане краще та компанiя з тебе буде приемнiша.
Вранцi Генрi прокинувся вiд потоку прокльонiв та лайок Бiлла. Вiн пiдвiвся на лiкоть, щоб поглянути, що сталося i побачив свого товариша, котрий стояв посеред собак бiля розпаленого багаття – його руки закинутi догори, а обличчя скривлене вiд гнiву.
– Ей! – вигукнув Генрi. – Що знову трапилося?
– Фрог зник, – почулося у вiдповiдь.
– Не може бути.
– Кажу тобi, його немае.
Генрi вистрибнув з-пiд ковдр та кинувся до собак. Вiн ретельно iх перерахував, пiсля чого заходився, як до цього робив його товариш, проклинати сили дикоi природи, що вкрали у них ще одного пса.
– Фрог був найсильнiшим в зграi, – врештi сказав Бiлл.
– А ще вiн нiколи не був дурним псом, – додав Генрi.
І такою була друга епiтафiя за два останнi днi.
Поснiдавши в похмурому настроi, люди запрягли в упряжку чотири собаки, якi у них залишилися.
Незабаром пiсля полудня стемнiло, i виття вовкiв стало чути ближче, коли вони за своею звичкою почали пiдбиратися до них. Виття зчиняло хвилювання та переполох серед собак, це збивало iхнiй бiг та пригнiчувало людей.
– Ось так, тепер не втечете, дурнi створiння, – задоволено промовив того вечора Бiлл, коли випроставшись, оглядав свою роботу.
Генрi полишив готувати, щоб пiти поглянути. Його попутник не просто прив’язав собак, вiн прив’язав iх так, як це робили iндiйцi – до палок. На шию кожноi собаки вiн зав’язав у вузол шкiряний ремiнь. До нього, так близько до шиi, щоб собака не змогла дiстати ii зубами, вiн прив’язав мiцну палку довжиною в чотири чи п’ять футiв. Іншу сторону палки вiн закрiпив шкiряним ременем до забитого у землю кiлка. Собацi не вдавалося прогризти ремiнь у себе на шиi. Палка ж у свою чергу не давала iх добратися до шкiряного ременя, яким вона була прив’язана з iншого боку палки.
Генрi схвально кивнув головою.
– Це едина хитромудра штуковина, яка зможе утримати Одновухого, – сказав вiн. – Вiн розгризае шкiряний ремiнь, наче ножем рiже i у половину швидше. Вранцi всi вони будуть на мiсцi, цiлi та неушкодженi.
– Готовий закластися, що так i буде, – погодився Бiлл. – Якщо бодай одна пропаде, я вирушу в дорогу, не випивши кави.










