На нашем сайте вы можете читать онлайн «Морський вовк». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Морские приключения. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Морський вовк

Автор
Жанр
Дата выхода
02 декабря 2019
Краткое содержание книги Морський вовк, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Морський вовк. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Джек Лондон) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Джек Лондон (1876—1916) – це письменник, з ім’ям якого відразу виникають думки про вовків, золоту лихоманку, море й кораблі. Раніше видавництво «Фоліо» випустило друком збірку «Білий Зуб», романи «Серця трьох», «Мартін Іден», «Дочка снігів» і «Місячна долина».
Не став винятком і роман «Морський вовк» – від снігових рівнин Аляски й пригод на Юконі Джек Лондон переміщує своїх героїв у бурхливий океан. Це оповідь про те, як одна «подорож» може докорінно змінити долю, про сильних духом і тілом, про морські пригоди, відвагу й романтику. Хоча з романтикою не все так однозначно.
Головний герой – літературний критик Гамфрі Ван-Вейден після корабельної аварії потрапляє на шхуну із похмурою назвою «Привид». Радіти порятунку довелося недовго: капітан судна Вовк Ларсен виявився справжнім деспотом. Усі, хто потрапляє на його шхуну, довічно стають його рабами. Ларсен полонить усіх нібито для роботи на себе та подальшої наживи внаслідок полювання на морських котиків, але насправді йому подобається тримати всіх у страху, знущатися й демонструвати свою силу. Багато хто намагався зупинити капітана, але марно. Відчай і страх невидимим туманом оповили злощасну шхуну. Здається, і Гамфрі уготована незавидна доля…
Основний лейтмотив роману – це своєрідна філософія Вовка Ларсена, яку він сповідує. Тож чи спіткає він нову філософію життя, чи так і залишиться невблаганним і безжальним звіром, для якого своє життя – велика цінність, а чужі не варті й копійчини.
Морський вовк читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Морський вовк без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Навiть на цей вiк ти занадто великий, i й м’язи в тебе, як у жеребця. Забирай свое манаття i йди на бак. Тепер ти матрос. Маеш пiдвищення, чуеш?
Не чекаючи хлопцевоi згоди, капiтан повернувся до матроса, що саме кiнчав зашивати мерця.
– Йогансене, ти знайомий iз навiгацiею?
– Нi, сер.
– Ну, дарма. Ти будеш за помiчника. Збереш своi пожитки й перейдеш у каюту на його койку.
– Слухаюсь, сер, – радiсно вiдповiв Йогансен, повернувся i пiшов.
Та колишнiй юнга все стояв нерухомо.
– А ти чого чекаеш? – спитав Вовк Ларсен.
– Я не наймався за матроса, сер, – була вiдповiдь, я наймався за юнгу. Я не хочу служити матросом.
– Забирай своi речi й негайно ж на бак!
Цього разу наказ Вовка Ларсена пролунав категорично. Але юнак дивився спiдлоба i не рушав з мiсця.
І тут удруге Вовк Ларсен появив свою страшну силу. Це скоiлося несподiвано i тривало якихось двi секунди. Стрибнувши футiв на шiсть, не менше, вiн опинився бiля юнака i вдарив його кулаком пiд здухвину. Ту саму мить, наче мене теж хтось ударив, i менi заболiло пiд грудьми.
– Ну? – спитав Ларсен мене.
Я глянув на шхуну, що наближалася до нас i вже була майже поруч, не далi як за двiстi ярдiв. То було гарненьке на вигляд, чепурне суденце. На одному з вiтрил виднiли великi чорнi цифри; пригадавши малюнки, якi менi колись доводилось бачити, я зрозумiв, що це лоцманський бот.
– Що то за судно? – спитав я.
– Лоцманський бот «Ледi Майн», – сердито вiдповiв капiтан. – Здихався своiх лоцманiв i вертаеться до Сан-Франциско. За такого вiтру вiн буде там годин за п’ять-шiсть…
– Тодi, будь ласка, подайте йому сигнал, щоб мене забрали на берег.
– На жаль, моя сигнальна книга впала за борт, – сказав вiн, i серед мисливцiв, що стояли гуртом, почувся смiх.
Я розмiрковував хвилину, дивлячись йому просто у вiчi. Я допiру бачив, як суворо вiн повiвся з юнгою, i знав, що зi мною вiн, певно, вчинить те ж саме, коли не гiрше. Отож, кажу, я розмiркував, а потiм зробив те, що вважаю за найсмiливiший у своему життi вчинок.











